Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorСтрелкова, А.uk
dc.contributor.authorStrelkova, A.en
dc.date.accessioned2022-06-22T14:23:35Z
dc.date.available2022-06-22T14:23:35Z
dc.date.issued2022
dc.identifier.citationСтрелкова А. Поняття «страждання» в буддизмі: онтологічна проблематика [Текст] / А. Стрелкова // Sententiae. – 2022. – № 1. – С. 55-75.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35491
dc.description.abstractНа відміну від найбільш поширених у сучасних дослідженнях – психологічного, морально-етичного, соціо-культурного – підходів до проблеми страждання у цій статті порушено власне філософську проблематику, пов’язану з онтологічним виміром страждання в буддійській філософії. Чимало сучасних дослідників дотримується погляду, що більш адекватним перекладом санскритського терміна duḥkha є «незадоволення» (unsatisfactoriness). Однак із наведеного у статті матеріалу випливає, що такий переклад не відповідає змісту поняття «духкха» при розгляді його в онтологічній площині, а отже, традиційний переклад «страждання» (suffering) у цьому розумінні залишається більш адекватним. Показано також, що етимологія санскритського терміна duḥkha як «погано встановленої» вісі колеса має потужні конотації, пов’язані з метафорою колеса і символом свастики в буддійській культурній традиції (колесо буття, три обертання колеса Дгарми тощо). У статті переглянуто головні причини страждання («я», тіло, невідання, жадання та інші афекти), наведені у буддійських текстах та в дослідженнях, і на прикладі «Малої сутри про порожнечу» показано, що реальною кінцевою причиною страждання в ранньому буддизмі є наше тіло, а не «я» і невідання. Натомість, у буддизмі магаяни, який постає на філософії порожнечі і принципі неподвійності, дихотомія душі і тіла знімається, досягнення нірвани стає можливим у цьому тілі і реальною причиною та джерелом страждання стає саме невідання. З іншого боку, у статті стверджується, що саме онтологічний погляд на проблему страждання (під кутом принципу неподвійності) дає розуміння того, що страждання можливо здолати попри його неусувний онтологічний статус.uk
dc.description.abstractUnlike the most common in the modern studies – the psychological, ethical, socio-cultural – approaches to the problem of suffering, in this paper the philosophical problematics of ontological dimension of the suffering in the Buddhist philosophy is raised. Many modern scholars are inclined to think that a more adequate translation for the Sanskrit term duḥkha is “unsatisfactoriness”. However, from the material presented in the article follows that this rendering does not feet the sense of the notion of duḥkha when it is examined in the ontological plane, and thus the traditional translation “suffering” in this sense remains more adequate. It is also shown that the etymology of the Sanskrit term duḥkha as a «improperly installed» axle of the wheel of a cart has strong connotations with the metaphor of the wheel and the symbol of swastika in the Buddhist cultural tradition (wheel of being, three turnings of the Wheel of Dharma etc.). In this paper the main causes of suffering (self, body, ignorance, desire and other afflictions) exposed in Buddhist texts and scholarship are revised, and on the example of the Cūḷasuññata-sutta it is demonstrated that the real final cause of suffering in the Early Buddhism is our body and not our “self” and ignorance. While in the Mahayana Buddhism based on the philosophy of emptiness and the principle of nonduality, the dichotomy of soul and body is removed, the attainment of nirvana becomes possible in this body and the real cause and source of suffering becomes the ignorance. On the other hand, the paper argues that just the ontological view on the problem of suffering (under the angle of the principle of nonduality) provides us with understanding of the fact that the suffering can be overcome despite its indestructible ontological status.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 55-75.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/617
dc.subjectдухкхаuk
dc.subjectзумовлені дгармиuk
dc.subjectяuk
dc.subjectпорожнечаuk
dc.subjectшуньятаuk
dc.subjectтілоuk
dc.subjectЧула-суннята-суттаuk
dc.subjectнеподвійністьuk
dc.subjectduḥkhaen
dc.subjectcause of sufferingen
dc.subjectconditioned dharmasen
dc.subjectselfen
dc.subjectemptinessen
dc.subjectśūnyatāen
dc.subjectbodyen
dc.subjectCūḷa-suññata Suttaen
dc.subjectnondualityen
dc.titleПоняття «страждання» в буддизмі: онтологічна проблематикаuk
dc.title.alternativeThe concept of «suffering» in Buddhism: ontological problematicsen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesСтрелкова, А.Ю. (2020a). Буддизм та Ніцше: філософські паралелі. Східний світ, 1, 109-126.https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.109uk
dc.relation.referencesСтрелкова, А.Ю. (2020b). Буддизм: філософія порожнечі. Київ: ВД «Києво-Могилянська академія».uk
dc.relation.referencesБурмистров, С.Л. (2019). Категория страдания в буддизме и брахманистской философии. Пи-сьменные памятники Востока, 16(3), 70-84.ru
dc.relation.referencesРудой, В.И. (1994). Становление буддийской религиозно-философской традиции в древней и раннесредневековой Индии. In Е.П.Островская и В.И.Рудой (Ред.), Буддийский взгляд на мир(сс. 20-46). СПб.: Андреев и сыновья.ru
dc.relation.referencesСтепанянц, М. Т. (Ред.). (2011) Философия буддизма: энциклопедия. Москва: Восточная литература.ru
dc.relation.referencesAnderson, C. S. (1999). Pain and its ending: the Four Noble Truths in the Theravāda Buddhist canon. London and New York: Routledge.en
dc.relation.referencesApte, V. S. (2000). The practical Sanskrit-English dictionary (containing appendices on Sanskrit prosody and important literary and geographical names of Ancient India). Delhi: Motilal Banarsidass Publishers Private Limited.en
dc.relation.referencesBuswell, R. E., & Lopez, D. S. (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton and Oxford: Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400848058en
dc.relation.referencesDash, N. K. (Ed.). (2005). Concept of suffering in Buddhism. New Delhi: Kaveri Books.en
dc.relation.referencesEmmanuel, S. M. (Ed.). (2013). A companion to Buddhist philosophy. Oxford: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781118324004en
dc.relation.referencesFowler, J. D. (2021). Buddhism and the coronavirus: the Buddha’s teaching on suffering. Portland: Sussex Academic Press.en
dc.relation.referencesFujita, I. (2013). My footnotes on zazen (4): sitting upright with proper posture: sitting like an infant. Dharma Eye, 31, 30-34.en
dc.relation.referencesKalupahana, D. J. (2006). A history of Buddhist Philosophy: continuities and discontinuities. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers Private Limited.en
dc.relation.referencesMoad, O. (2004). Dukkha, Inaction and Nirvana: Suffering, Weariness and Death? A look at Nietzsche’s Criticisms of Buddhist Philosophy. The Philosopher,92(1). http://www.thephilosopher.co.uk/2004/05/en
dc.relation.referencesMonier-Williams, M. (2008). Sanskṛit-English dictionary: etymologically and philologically arranged with special reference to cognate Indo-European languages. Delhi: Munshiram Manoharlal Publishers Pvt. Ltd.en
dc.relation.referencesSiby, G. K., & Jung, P. G. (Eds.). (2016). Cultural ontology of the self in pain. New Delhi: Springer.https://doi.org/10.1007/978-81-322-2601-7en
dc.relation.referencesWilliams, P.(1998). Altruism and reality: studies in the philosophy of the Bodhicaryāvatāra. Richmond, Surrey: Curzon.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/sent41.01.055


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію