Визначення пристосованості автобусів до роботи на міських маршрутах пасажирських перевезень

Abstract

Одним з найважливіших завдань розвитку міст України на сьогодні є створення надійної, безпечної, економічної та екологічної системи міського пасажирського транспорту, яка орієнтована на задоволення потреб кожного учасника системи. В сучасному місті громадський транспорт є однією з найбільш важливих галузей господарювання, отже, стабільна робота системи міського пасажирського транспорту розглядається як така, що має особливе соціальне значення, що і обґрунтовує актуальність цього дослідження. Занепад пасажирських АТП протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років був викликаний відсутністю коштів на підтримку їхнього нормального функціонування через економічні труднощі у країні, а укомплектованість автобусами граничного терміну служби і неможливість їхньої заміни ще більше загострила ситуацію. Усе це сприяло виходу на ринок приватних перевізників з різноманітним рухомим складом переважно малої місткості. При цьому найбільше поширення одержали перевезення пасажирів у режимі маршрутних таксомоторів без достатнього обґрунтування застосування такої організації роботи. Аналіз літературних джерел свідчить, що основними показниками ефективності пасажирських перевезень є: рівень транспортного обслуговування населення, продуктивність автобусів і собівартість перевезень. За інших рівних умов, рівень транспортного обслуговування визначається витратами часу на переміщення і включає витрати часу на: піше переміщення, очікування автобусу, поїздку, пересадку та додаткові витрати через відмову в посадці. Проведені розрахунки показали, що вибір автобуса для роботи в місті, при решті еквівалентних умов, доцільно виконувати на основі характеристик паливної економічності. У зв'язку з більш ефективним використанням палива автобусами більшої місткості виникає питання про раціональну структуру міського пасажирського транспорту, яка б враховувала як вартісні характеристики перевезень, так і рівень надання транспортних послуг. У результаті проведеного дослідження встановлено, що в режимі маршрутного таксомотора доцільно використовувати автобуси загальною місткістю менше тридцяти пасажирів. Доцільність використання автобусів більшої місткості для таких перевезень вимагає додаткових досліджень у конкретних умовах роботи.

One of the most important tasks of urban development in Ukraine today is to create a reliable, safe, economical and environmentally friendly system of urban passenger transport, which is focused on meeting the needs of each participant in the system. In the modern city, public transport is one of the most important sectors of the economy, therefore, the stable operation of the urban passenger transport system is considered to be of special social importance, which justifies the relevance of this study. The decline of passenger ATPs over the past ten to fifteen years has been caused by a lack of funds to support their proper functioning due to economic difficulties in the country, and the shortage of buses and the impossibility of replacing them has exacerbated the situation. All this contributed to the entry into the market of private carriers with a variety of rolling stock, mostly small capacity. At the same time, the most widespread was the transportation of passengers in the mode of route taxis without sufficient justification for the use of such an organization of work. The analysis of literature sources shows that the main indicators of the efficiency of passenger transportation are: the level of transport services, bus productivity and cost of transportation. All other things being equal, the level of transport service is determined by the cost of travel time and includes the time spent on: walking, waiting for the bus, travel, transfer and additional costs due to failure to board. The calculations showed that the choice of bus to work in the city, with other equivalent conditions, it is advisable to perform based on the characteristics of fuel economy. In connection with the more efficient use of fuel by larger buses, the question arises about the rational structure of urban passenger transport, which would take into account both the cost characteristics of transportation and the level of transport services. As a result of the research it was established that in the mode of a route taxi it is expedient to use buses with a total capacity of less than thirty passengers. The feasibility of using larger capacity buses for such transportation requires additional research in specific operating conditions.