Інституціональні аспекти та цифровізація фінансової інклюзії в національній економіці

Abstract

У статті описується процес становлення та розвитку фінансової інклюзії й розглядаються зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя. Автори стверджують, що у роботі фінансових інститутів сьогодні неабияка роль належить інклюзії. Колектив статті стоїть на позиції того, що фінансову інклюзію варто розкривати в площині трьох основних вимірів, а саме: охоплення (як легко досягти точки доступу до фінансових послуг?), використання (якою є частота користування послугами?), якість фінансових послуг (наскільки послуги відповідають потребам?). У статті доводиться, що підвищення рівня фінансової інклюзії є важливим чинником розвитку різних стейкхолдерів, зокрема для держави, регуляторів, споживачів, провайдерів фінансових послуг. Автори зробили спробу розкрити зміст фінансової інклюзії національного типу крізь призму восьми базових принципів цифрової фінансової інклюзії G 20, серед чого названо просування цифрових фінансових послуг як пріоритетного напряму розвитку інклюзивних фінансових систем, у т.ч. на основі скоординованих, контрольованих та оцінюваних національних стратегій та планів дій. Аргументовано дослідженням, що цифрова фінансова інтеграція дає можливість банкам знижувати витрати, скорочуючи лінії черг у банківських залах, зменшуючи паперову документацію та зменшуючи витрати на утримання філій банку. Автори стверджують, що запорукою формування стійкої фінансової інклюзії в умовах цифровізації економіки є доступність фінансових послуг, тобто можливість користувача дійсно скористатися послугою через контакт із фінансовим посередником; фінансова грамотність, тобто здатність споживача здійснити усвідомлений вибір фінансової послуги/продукту в ході цифровізації економіки, повністю розуміючи вигоди та ризики від користування нею. У статті досліджено інституціональні аспекти фінансової інклюзії та її елементи, які доцільно розвивати в умовах цифровізації економічних відносин. Зокрема мова йде про практичне регуляторне забезпечення цифрового фінансового включення та запровадження відповідальних цифрових фінансових практик; просування розвитку цифрових фінансових послуг як пріоритетного напряму для розвитку інклюзивних фінансових систем, забезпечення балансу інновації та ризиків для досягнення цифрового фінансового включення, спрощення та впровадження сумісної цифрової ідентифікації клієнтів для цифрових фінансових послуг; зміцнення цифрової і фінансової грамотності та обізнаності; розширення екосистеми та інфраструктури цифрових функціональних послуг.

The article describes the process of formation and development of financial inclusion and examines the changes that occur as a result in various sectors and spheres of public life. Authors argue that inclusion plays an important role in the work of financial institutions today. The team of the article is of the opinion that financial inclusion should be disclosed in three main dimensions, namely: coverage (how easy to reach access points to financial services?), use (what is the frequency of use of services?), quality of financial services meets the needs?). The article argues that increasing the level of financial inclusion is an important factor in the development of various stakeholders, in particular for the state, regulators, consumers, financial service providers. Authors tried to reveal the content of national financial inclusion through the prism of eight basic principles of digital financial inclusion G 20, including the promotion of digital financial services as a priority for inclusive financial systems, including based on coordinated, monitored and evaluated national strategies and action plans. Research has argued that digital financial integration enables banks to reduce costs by reducing queues in bank halls, reducing paperwork, and reducing the cost of maintaining bank branches. Authors argue that the key to the formation of sustainable financial inclusion in the digitalization of the economy is the availability of financial services, i.e., the ability of the user to actually use the service through contact with a financial intermediary; financial literacy, i.e., the ability of the consumer to make an informed choice of financial service/product during the digitalization of the economy, fully understanding the benefits and risks of using it. The article examines the institutional aspects of financial inclusion and its elements that should be developed in the context of digitalization of economic relations. In particular, we are talking about the practical regulatory support of digital financial inclusion and the introduction of responsible digital financial practices; promoting the development of digital financial services as a priority for the development of inclusive financial systems, ensuring a balance of innovation and risks to achieve digital financial inclusion, simplification and implementation of joint digital customer identification for digital financial services; strengthening digital and financial literacy and awareness; expanding the ecosystem and infrastructure of digital functional services.