Structure and functioning system of the fuel and energy complex of Ukraine

Abstract

The energy potential of Ukraine under wartime conditions has been clarified. The work of scientists, researchers, and practitioners regarding the goals and strategies of developing the fuel and energy potential system is analyzed. The main approaches to its formation and structure are outlined. Significant flaws in the organizational and territorial significance of the fuel and energy complex of Ukraine are outlined. It became known that the energy and hydropower industries lagged the main branches of fuel and energy resources relative to the broad scale of the increase in energy consumption. This, in turn, provoked a shortage of coal mass consumption at the state electric and thermal capacities. It was determined that after the collapse of the USSR, in Ukraine, the energy system occupied the first place in the state economy. Its priority was the satisfaction of the potential of the domestic energy demand, as well as exports to the countries of the European Union. This process supplies primary energy resources, including oil products, natural gas, oil, and nuclear fuel. At the same time, Ukraine somehow failed to form an adequate basis for the implementation of energy policy with the aim of stable and balanced development of the energy sector and the formation of a system of energy independence from foreign suppliers. It is known that once, the energy industry of Ukraine became the leading supplier of energy raw materials for other countries. As a result of the analysis of indicators regarding the income of companies in various industries, it can be stated that in 2021, the Ukrainian economy will remain raw-based and will continue. Even though the solution to the problems of the existence of the fuel and energy complex of Ukraine is aimed at achieving national goals, at the same time, there are minor problems. Therefore, in our opinion, the short-term and long-term stages of its implementation should be considered when developing an appropriate strategy. As for the effectiveness of the mentioned strategy, it is worth justifying the necessary conceptual toolkit and the methodological directions for further generalization. Considering the content of the Energy Strategy of Ukraine until 2035, "Security, energy efficiency, competitiveness," we believe it is worth developing appropriate types of energy strategies regarding the increasing level of energy efficiency, strengthening the norms and principles of energy security.

З’ясовано енергетичний потенціал України за умов військового часу. Проаналізовано напрацювання вчених, дослідників та практиків стосовно цілей та стратегій розвитку системи паливно-енергетичного потенціалу. Окреслено основні підходи до її формування та структуру. Окреслено значні огріхи організаційного та територіального значення паливно-енергетичного комплексу України. Відомо, що енерго- та гідроенергетика призвели до відставання основних галузей паливно-енергетичних ресурсів відносно загальних масштабів збільшення енергоспоживання, що в свою чергу спровокувало дефіцит споживання вугільної маси на електричних та теплових потужностях держави. Визначено, що після моменту розпаду СРСР в Україні енергетична система займала першочергове місце в економіці держави, в її пріоритеті було задоволення потенціалу внутрішнього енергетичного попиту, а також експорт для країн Європейського Союзу. Даний процес передбачає постачання первинних енергоресурсів, серед яких: нафтопродукти, природний газ, нафта, ядерне паливо. В цей же час, Україні певним чином не вдалося сформувати належну базу для реалізації енергетичної політики з метою стабільного та збалансованого розвитку енергетичного сектору, формування системи енергетичної незалежності від закордонних постачальників. Не секретом є й те, що свого часу енергетична галузь України стала і основним постачальником енергетичної сировини для інших держав. В результаті аналізу показників щодо доходів компаній різних галузей можна стверджувати, що в 2021 році українська економіка залишалася сировинною і надалі. Попри те, що вирішення проблем існування паливно-енергетичного комплексу України націлено на досягнення загольнодержавницьких цілей, водночас дрібні проблеми мають місце. Тому, на нашу думку, варто брати до уваги при розробці відповідної стратегії короткострокові та довгострокові етапи її реалізації. Що стосується результативності зазначеної стратегії, то варто обґрунтувати необхідний понятійно-концептуальний інструментарій, а також методологічні напрями подальшого узагальнення. Враховуючи зміст Енергетичної стратегії України до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», вважаємо, що варто розробити відповідні види енергетичних стратегій відносно підвищення рівня енергоефективності, зміцнення норм та принципів енергетичної безпеки.