Sententiae. 2022. № 2
Останні надходження
-
Сучасний стан досліджень з усної історії філософії
(ВНТУ, 2022)Опис основних дискусій, що відбулися під час онлайн круглого столу «Усна історія філософії: окреслення предмета» (6 липня 2022 ). -
Феноменологія знаків долі. Частина І
(ВНТУ, 2022)Інтерв’ю Влади Анучіної, Яни Дзюби і Яни Горобенко з Євгеном Причепієм. -
The Thing: чому я редактор. Частина І
(ВНТУ, 2022)Інтерв’ю Іллі Давіденка, Влади Анучіної і Дар’ї Попіль зі Світланою Іващенко. -
Німецька філософія в українському контексті (70–80-ті роки ХХ ст.). Частина ІІ
(ВНТУ, 2022)Інтерв’ю Всеволода Хоми, Іллі Давіденка і Ксенії Мирошник із Анатолієм Єрмоленком. -
Іслам, креаціонізм та еволюціонізм: теоретичне осмислення. Ahmed Malik, S. (2021). Islam and Evolution: Al-Ghazālī and the Modern Evolutionary Paradigm. London: Routledge.
(ВНТУ, 2022)Огляд: Ahmed Malik, S. (2021). Islam and Evolution: Al-Ghazālī and the Modern Evolutionary Paradigm. London: Routledge. -
Нове видання досократичних фрагментів: матеріали Геркуланумських папірусів. Vassallo, C. (2021). The Presocratics at Herculaneum. A Study of Early Greek Philosophy in the Epicurean Tradition. Berlin: De Gruyter.
(ВНТУ, 2022)Огляд книги Vassallo, C. (2021). The Presocratics at Herculaneum. A Study of Early Greek Philosophy in the Epicurean Tradition. Berlin: De Gruyter. -
Самоосмислення сучасного геґелезнавства. Boldyrev, I., Stein, S. et al. (2021). Interpreting Hegel's Phenomenology of spirit: expositions and critique of contemporary readings. London: Routledge.
(ВНТУ, 2022)Огляд книги Boldyrev, I., Stein, S. et al. (2021). Interpreting Hegel's Phenomenology of spirit: expositions and critique of contemporary readings. London: Routledge. -
Підхід спроможностей і його історико-філософське коріння. Chiappero-Martinetti, E., Osmani, S., & Qizilbash, M. (Eds.). (2020). The Cambridge Handbook of the Capability Approach. Cambridge: Cambridge University Press.
(ВНТУ, 2022)Огляд книги Chiappero-Martinetti, E., Osmani, S., & Qizilbash, M. (Eds.). (2020). The Cambridge Handbook of the Capability Approach. Cambridge: Cambridge University Press. -
Платон у лещатах Ніцше і Штрауса.Lampert, L. (2021). How Socrates Became Socrates. A Study of Plato's Phaedo, Parmenides, and Symposium. Chicago: The University of Chicago Press.
(ВНТУ, 2022)Огляд книги Lampert, L. (2021). How Socrates Became Socrates. A Study of Plato's Phaedo, Parmenides, and Symposium. Chicago: The University of Chicago Press. -
Захист автентичного неопірронізму. Smith, P. (2022). Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism: Skepticism as a Rationally Ordered Experience. Cham: Springer.
(ВНТУ, 2022)Огляд книги Smith, P. (2022). Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism: Skepticism as a Rationally Ordered Experience. Cham: Springer. -
Час і простір у філософії Ляйбніца. Частина І
(ВНТУ, 2022)Інтерв’ю Аріни Орєхової з професором Сергієм Секундантом, присвячене Ляйбніцевій концепції часу і простору, особливостям тлумачення цієї концепції Майклом Фатчем та різноманітним історико-філософським підходам до розуміння ... -
Investigatio
(ВНТУ, 2022)Вступне слово до нового розділу "Філософські довідники" від головного редактора Sententiae -
Ежен Дюпреель і Хаїм Перельман: нормативно-критичні засади «риторичного повороту» в сучасній філософії. Частина І
(ВНТУ, 2022)Мета статті – дати критичну оцінку методологічних, епістемологічних і філософських засад «риторичного повороту» в сучасній філософії як історико-філософського явища. У першій частині реконструйовано і критично оцінено ... -
Скептичні вислови в «Нарисах пірронізму» і Декартів проєкт «Медитацій про першу філософію»
(ВНТУ, 2022)Метою статті є обґрунтування гіпотези про те, що неопірронізм Секста Емпірика істотно вплинув на Декартову медитацію як жанр філософування. Cпростувавши тези (1) про непредикативність Секстової мови і (2) про «епохе» Секста ... -
Corpus Areopagiticum: питання про залежність від Прокла, гіпотеза про авторство Синезія і філософська термінологія слов'янських перекладів
(ВНТУ, 2022)Дослідження особливостей рецепції такого ключового поняття філософського корпусу Ареопагітик як гіперусіос в давньослов’янських перекладах дозволяє не лише краще зрозуміти внутрішню перспективу розвитку філософської ...
RSS 1.0