Повсякденне життя міського населення Правобережної України в роки Першої світової війни (1914 – лютий 1917 рр.)

Abstract

In the dissertation, on the basis of a wide range of sources, the influence of the First World War on the public consciousness of the inhabitants of right-bank towns, the sphere of consumption of material and spiritual goods, the situation of the housing and communal sphere and urban infrastructure were investigated. The dissertation analyzes the state of scientific development of the theme, its source base and the methodology of the research. A detailed historiographical survey of the studied issues showed that the historians of the period of the First World War, the Soviet era and foreign countries for various reasons did not set out to explore the everyday life of the towns of Right Bank Ukraine in 1914-1917. In contemporary national historical science, interest in the social history of the Great War appeared in 2000-ies. as a result of the departure from the traditions of the Soviet historical school and familiarization with the directions of scientific research of foreign historians. However, today there is no work on a comprehensive analysis of the problems of town everyday life of right-bank towns of the specified period. It is noted that the basis of the source base is unpublished archival documents of the Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv, 7 state regional archives, the State Archives of Kyiv, as well as materials of the right-bank press, both pre-war and 1914–1917. In addition, to uncover the topic at the appropriate professional level, the author is involved in unpublished epistolary sources contained the funds of the Central State Archive of the Museum of Literature and Art of Ukraine and the Institute of Manuscripts of the National Library of Ukraine named after V. Vernadskyi, and published memoirs and diaries of contemporaries First World War. The source database is supplemented by documentary collections from domestic and foreign archival institutions, a collection of normative legal acts and statistical publications. A wide range of involved sources can cover various aspects of the problem The methodological basis of the study became the basic general scientific principles: determinism, historicism and objectivity. Comprehensive coverage of the everyday life of the towns of the region involves the use of anthropological, systemic, historical, situational, approaches and the use of general scientific and special historical methods. The author's scientific literature and the primary sources involved have made it possible to characterize the development of the towns of the Right Bank Ukraine in the context of the approaching World War I. It was established that the situation of urban infrastructure in the most western part of the region was affected by their borderline location. It was clarified that in the pre-war days a number of towns have been developed projects for the modernization of landscaping, the realization of which had to fall during the on of the First World War. The attention is focused on the problem of transforming the outlook of the inhabitants of right-bank towns on the eve of the First World War, which was the consequence of the transition from the traditional to the modern stage of development of society. This will determine the social behavior of the townspeople during the war. The factors that pointed to the approaching of the Great War in the region and their manifestations in the urban everyday have been found out. It was noted that they were caused by the borderline location of the Right Bank, the exacerbation of the political situation in Europe, with which the locals got acquainted through the local press, as well as anti-Austrian rhetoric of the Russian chauvinistic circles. Analyzing the causes of changes in public opinion of right-bank citizens, the author highlighted the psychological and emotional component of the problem. It was emphasized that the mass euphoria was largely caused by collective fear, and the key factor in the loss of popularity of the war among the population was its transformation into a difficult routine. The most characteristic manifestations of the destructive influence of the First World War on the moral state of society are investigated: the spread of monetary speculation, fraud in charity, child prostitution and crime, evasion from military conscription, child abduction. It was shown that one of the consequences of the geographical location of the Right-Bank Ukraine was the emergence in its towns a huge number of "coming people": the occupation forces (Kamianets-Podilskyi – 1914, the western part of Volyn – 1915), refugees, wounded Russian servicemen the army They were a kind of connecting link between the "external" and "internal" fronts, exerting a significant influence on the perception of the local population of the war age, for the most of which it was imaginary. The changes that have taken place in the daily life of right-bank citizens of the Austro-Germanic and Jewish origin during the realization of repressive measures against them by the tsarist authorities have been found. The food situation in the towns of the region and its influence on the living standards of the urban population are considered. It was noted that during the years 1914–1917 the gap between prices for consumer goods and incomes of ordinary citizens grew. The main reasons that caused complication of food supply to rightbank towns and the rise in prices of commodities of commodities: the reduction of imports, the redistribution of food resources for the needs of the army, the breakdown of rail transport, corruption and speculation have been clarified. Against this backdrop, there was an increase in social contrasts, which intensified anti-war and oppositional sentiment in society. It was shown that the most striking manifestation of the consumer-sector crisis, which went far beyond the socioeconomic plane, was the consequences of the introduction of a "dry law" in the Romanov`s state. It did not only undermine the imperial economy, because before the war, the state vodka monopoly was one of the most important sources of budget replenishment, but also negatively affected the health of the local population, which used harmful for life surrogate drinks. There is a direct link between the anti-alcohol campaign and the cultural-leisure sphere. On the one hand, due to the growth in demand for entertainment and spectacle, it has led to a revival of cultural life, and on the other hand, it has contributed to the spread of the population's interest in gambling. It has been emphasized that the military-political events of the summer of 1914 led to significant changes in housing and communal services Sphere and Urban Infrastructure of the Right Bank Ukraine. Economic problems and migration processes have aggravated the housing issue in the region, especially in such towns as Kyiv, Zhytomyr and Vinnytsia. In order to remove social tension, the state in 1916 introduced housing legislation, which granted tenants economic and legal protection - the restriction of the size of rent and the prohibition of arbitrary eviction. It was pointed out that the war transferred housing and communal services to a new, extreme level. First of all, the dependence of the enterprises of the given branch on the energy resources and equipment located outside the region was signaled. The transition of the economy to the military and transport collapse caused their shortage and virtually zero supply chances. As a consequence, in the right-bank cities there were interruptions in electric lighting, water supply, heating, tram traffic, and towns communications.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 «історія України» – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Кам’янецьПодільський національний університет імені Івана Огієнка. – Кам’янецьПодільський, 2018. У дисертації на основі широкого кола джерел досліджено вплив Першої світової війни на суспільну свідомість мешканців правобережних міст, сферу споживання матеріальних і духовних благ, становище житловокомунальної сфери та міської інфраструктури. В роботі проаналізовано стан наукової розробки теми, її джерельну базу та визначено методологію дослідження. Проведений детальний історіографічний огляд досліджуваної проблематики показав, що історики періоду Першої світової війни, радянської доби та зарубіжних країн з різних причин не ставили собі за мету дослідити повсякденність жителів міст Правобережної України в 1914–1917 рр. У сучасній вітчизняній історичній науці інтерес до соціальної історії Великої війни з’явився в 2000-рр. внаслідок відходу від традицій радянської історичної школи та ознайомлення з напрямками наукових досліджень зарубіжних істориків. Проте на сьогодні відсутня праця з комплексним аналізом проблем повсякденності міського населення Правобережжя зазначеного періоду. Зазначено, що основу джерельної бази роботи становлять неопубліковані архівні документи Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, 8 державних обласних архівів, державного архіву м. Києва, а також матеріали преси Правобережної України як довоєнної доби, так і 1914–1917 рр. Окрім того, для розкриття теми на належному фаховому рівні, автором залучено неопубліковані епістолярні джерела, що містяться у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, та видані спогади і щоденники сучасників Першої світової війни. Представлену джерельну базу доповнюють документальні збірники з вітчизняних та зарубіжних архівних установ, зібрання нормативно-правових актів та статистичні видання. Залучений широкий спектр джерел дозволяє охопити різні аспекти проблеми. Методологічною основою дослідження стали загальні наукові принципи детермінізму, історизму та об’єктивності. Комплексне висвітлення повсякденного життя міського населення регіону передбачає застосування історико-антропологічного, системного, історико-ситуативного, підходів та використання загальнонаукових і спеціальних історичних методів. Опрацьована автором наукова література та залучені ним першоджерела дали можливість охарактеризувати розвиток міст Правобережної України в контексті наближення Першої світової війни. Встановлено, що на становище міської інфраструктури найбільш західної частини регіону впливало їхнє прикордонне розташування. З’ясовано, що в довоєнну добу низкою міст було розроблено проекти з модернізації благоустрою, реалізація яких мала припасти на період Першої світової війни. Акцентовано увагу на проблемі трансформації світогляду жителів правобережних міст напередодні Першої світової війни, що було наслідком переходу від традиційного до модерного етапу розвитку суспільства. Це визначатиме соціальну поведінку містян за воєнної доби. З’ясовано чинники, які вказували на наближення Великої війни в регіоні, та їхні прояви в міському повсякденні. Зазначено, що вони були обумовлені прикордонним розташуванням Правобережжя, загостренням політичної ситуації в Європі, з якими місцеві жителі ознайомлювалися через місцеву пресу, а також антиавстрійською риторикою російських шовіністичних кіл. Аналізуючи причини змін суспільних настроїв правобережних містян, автор виділив психологічно-емоційну складову проблеми. Наголошено на тому, що масова ейфорія була багато в чому спричинена колективним самонавіюванням, а ключовим чинником втоми від війни серед населення стало перетворення її на важку рутину. Досліджені найбільш характерні прояви деструктивного впливу Першої світової війни на моральний стан суспільства: поширення монетної спекуляції, шахрайств на благодійності, дитячої проституції та злочинності, ухилень від військового призову, дітовбивств. Показано, що одним із наслідків географічного розташування Правобережної України була поява в її містах, величезної кількості «прийшлих людей»: окупаційних військ (Кам’янці-Подільському – 1914 р., західній частині Волині – 1915 р.), біженців, поранених військовослужбовців російської армії. Вони були своєрідною з’єднувальною ланкою між «зовнішнім» та «внутрішнім» фронтами, здійснюючи суттєвий вплив на сприйняття місцевим населенням воєнної доби, для більшості якого воно носило уявний характер. З’ясовано зміни, які відбулися в повсякденному житті правобережних містян австро-німецького та єврейського походження під час здійснення щодо них царською владою репресивних заходів. Розглянуто продовольче становище в містах регіону та його вплив на рівень життя міського населення. Зазначено, що упродовж 1914–1917 рр. розрив між цінами на товари широкого вжитку та доходами пересічних містян зростав. З’ясовані основні причини, які призвели до ускладнення постачання продовольства до правобережних міст та подорожчання товарів широкого вжитку: скорочення імпорту, перерозподіл продовольчих ресурсів для потреб армії, розладнання залізничного транспорту, корупція та спекуляція. На тлі цього відбулося зростання соціальних контрастів, що посилювало в суспільстві антивоєнні та опозиційні настрої. Показано, що найяскравішим проявом кризи сфери споживання, яка вийшла далеко за межі соціально-економічної площини, стали наслідки запровадження в державі Романових «сухого закону». Він не лише став суттєвим чинником підриву імперської економіки (до війни державна горілчана монополія була одним із найважливіших джерел поповнення бюджету), а й негативним чином вплинув на здоров’я місцевого населення, яке вживало небезпечні для життя сурогатні напої. Встановлено безпосередній зв’язок між антиалкогольною кампанією та культурнодозвіллєвою сферою. З одного боку, через зростання попиту на розваги та видовища вона призвела до пожвавлення культурного життя, а з іншого боку – сприяла поширенню потягу населення до азартних ігор. Підкреслено, що військово-політичні події літа 1914 р. спричинили початок значних змін в житлово-комунальній сфері та міській інфраструктурі Правобережної України. Економічні проблеми й міграційні процеси загострили квартирне питання в регіоні, насамперед у таких містах, як Київ, Житомир та Вінниця. Для зняття соціальної напруги держава в 1916 р. запровадила житлове законодавство, яке надавало квартиронаймачам економічний і юридичний захист – обмеження розміру квартплати й заборона свавільного виселення. Зазначено, що війна перевела житлово-комунальне господарство на екстремальний режим функціонування. Насамперед давалася взнаки залежність підприємств галузі від енергоносіїв та устаткування, розташованих за межами регіону. Переведення економіки на воєнний лад та транспортний залізничний колапс спричинили їхній дефіцит. Як наслідок, у правобережних містах спостерігалися перебої з електричним освітленням, водопостачанням, опаленням, трамвайним рухом, телефонним зв’язком.