Моделі розробки програмного забезпечення для віртуального супроводу в закладах охорони здоров’я

Abstract

Сучасний стан розвитку інформаційних технологій та цифровізації суспільства створюють передумови для удосконалення процесів надання послуг, зокрема в галузі охорони здоров’я. Враховуючи глобальні виклики, демографічні зміни та тенденції зростання кількості осіб з особливими потребами, актуальності набуває питання модернізації процесів надання медичних послуг. Важливим напрямком такого удосконалення є розробка моделей, методів та технологій створення програмного забезпечення для віртуального супроводу пацієнтів у медичних закладах. Це передбачає врахування індивідуальних потреб користувачів, адаптивність системи до зміни умов навколишнього середовища та можливість інтеграції з наявними медичними інформаційними системами. У статті проведено аналіз наукових досліджень, спрямованих на удосконалення медичних інформаційних систем шляхом розробки нових методів діагностики, інтелектуалізації процесів обробки медичної інформації та автоматизації процесів прийняття рішень у закладах охорони здоров’я. Особливу увагу приділено дослідженню навігаційних систем у медичних установах та їх адаптації для потреб маломобільних груп населення. Проведений аналіз наукових розробок, спрямованих на створення сучасних програмних продуктів та навігаційних систем, дозволив визначити основні етапи їх побудови, інтеграційні технології, функціональні можливості та потенційні напрями подальшого розвитку. На основі отриманих результатів розроблено концептуальні моделі створення програмного забезпечення для віртуального супроводу пацієнтів у закладах охорони здоров’я. Для формалізації процесу розробки використано методологію функціонального моделювання IDEF0, яка дозволяє описати структуру системи, взаємозв’язки між її компонентами та основні етапи функціонування. Також застосовано уніфіковану мову моделювання UML, що дало змогу деталізувати архітектуру системи, сценарії взаємодії користувача з програмним забезпеченням та механізми адаптації маршруту до потреб конкретного пацієнта. Запропоновані підходи сприяють підвищенню рівня інклюзивності медичних послуг, зменшенню часу навігації пацієнтів у складних архітектурних середовищах та оптимізації роботи медичних закладів шляхом використання інтелектуальних інформаційних систем.