Аналіз впливу характеру та масштабу військових руйнувань на стан головних функціональних зон міст сходу України

Abstract

Prolonged hostilities in the Donetsk and Luhansk regions have led to widespread destruction of residential, industrial, and social infrastructure. Analysis of the nature and extent of the destruction reveals structural imbalances that have arisen in the planning and organization of these territories. Research indicates that a large-scale “gray zone” is forming in eastern Ukraine — an area of deep socio-economic and spatial crisis, stretching up to 100 km wide. This size is comparable to the width of interregional zones of attraction at the regional (provincial) level, which is approximately 50–70 km. The tasks, scenarios, and trends for the restoration of destroyed cities will be determined by available resources, existing constraints, and d functional zoning of territories. It has been determined that one of the significant general trends will be the inevitable reduction of the urban development base. Depending on the reconstruction scenario and socio-economic conditions, the population is projected to decline by 30–50%, which will radically change both the structure of demand and the logic of future urban development. An important resource for the development of post-war cities will be industrial sites of enterprises that cannot be restored due to complete destruction or loss of economic viability. These territories can be used for new functions, in particular: the location of production bases for the construction industry, the creation of areas for solar power plants, and the formation of large transport and logistics hubs. It is reasonable to assume that the economic feasibility of changing the functional purpose of large-scale destruction sites is determined by their virtually zero market value at the time of reconstruction, as well as the need for preliminary cleaning of the territories destruction and pollution. This opens up the possibility of redeveloping large industrial areas in line with the city's current needs, taking into account strategies for sustainable development, energy independence, and the formation of a new economic base for the region. A model for the formation of a plan for the functional use of territories is considered, which should be based on the principles of reconstructive development, prioritization of safety, rational use of resources, and adaptability to new socio-economic conditions. In conditions of reduced urban development potential—industrial, demographic, economic—scenarios of complete or partial restoration of the city are possible. They envisage both a return to pre-war population levels and the formation of a new, smaller-scale urban environment. It is proposed to use scenario planning, which allows for the assessment of different development trajectories depending on the level of destruction, resources, and community needs. It has been determined that engineering and transport infrastructure, which provides the basis for any further development, should be a priority. The task of renewing functional areas is a key strategic prerequisite for the comprehensive post-war reconstruction of cities in eastern Ukraine, without which other recovery measures will be ineffective. A flawed model of reconstruction in eastern Ukraine could lead to systemic crises, ranging environmental and man-made to economic and social. The greatest threats are the reproduction of outdated planning structures, ignoring demographic changes, incorrect zoning, underestimating environmental risks, and the lack of a strategic vision for the future.

Тривалі бойові дії на території Донецької та Луганської областей призвели до масштабного знищення житлової, промислової та соціальної інфраструктури. Аналіз характеру та глибини руйнувань дозволяє виявити структурні диспропорції, які виникли в планувальній організації територій. Дослідження вказують, що на сході України формується масштабна «сіра зона» — територія глибокої соціально-економічної та просторової кризи,  протяжністю до  100 км завширшки. Такий розмір співставний із шириною зон міжрайонного тяжіння регіонального (обласного) рівня, що становить приблизно 50–70 км.  Завдання, сценарії та тренди відновлення зруйнованих міст визначатимуть  доступні ресурси, наявні обмеження та оновлене функціональне зонування територій. Визначено, що одним із суттєвих загальних трендів стане неминуче скорочення містобудівної бази. Зменшення чисельності населення, залежно від сценарію відновлення та соціально-економічних передумов, прогнозується в межах 30–50%, що кардинально змінює як структуру попиту, так і логіку майбутнього розвитку міст. Важливим ресурсом розвитку післявоєнних міст стануть промислові майданчики підприємств, які не підлягають відновленню через повну руйнацію або втрату економічної доцільності. Означені  території можуть бути використані під нові функції, зокрема: розміщення виробничих баз будівельної індустрії, створення зон розміщення сонячних електростанцій, формування крупних транспортно-логістичних вузлів. Обгрунтовано, що економічна доцільність зміни функціонального призначення ділянок масштабного руйнування зумовлюється їх фактично нульовою ринковою вартістю на момент відбудови, а також необхідністю попереднього очищення територій від руйнувань та забруднень. Саме це відкриває можливість для перепланування великих промислових зон відповідно до сучасних потреб міста, враховуючи стратегії сталого розвитку, енергетичної автономності та формування нової економічної бази регіону. Розглянуто модель формування плану функціонального використання територій, яка  повинна ґрунтуватися на принципах реконструктивного розвитку, пріоритизації безпеки, раціонального використання ресурсів та адаптивності до нових соціально-економічних умов. В умовах скорочення містобудівного потенціалу — промислового, демографічного, економічного — можливими є сценарії повного або часткового відновлення міста. Вони передбачають як повернення довоєнної чисельності населення, так і формування нового, зменшеного масштабу міського середовища. Запропоновано використовувати сценарне планування, що дозволяє оцінити різні траєкторії розвитку залежно від рівня руйнувань, ресурсів та потреб громади.  Визначено, що пріоритетом має стати інженерна та транспортна інфраструктура, яка забезпечує основу для будь-якого подальшого розвитку. Завдання  оновлення функціональних зон — це ключова, стратегічна передумова комплексної післявоєнної відбудови міст Сходу України, без якої інші заходи відновлення будуть малоефективними. Хибна модель відновлення міст Сходу України може призвести до системних криз — від екологічних і техногенних до економічних і соціальних. Найбільшими загрозами небезпеки становлять відтворення застарілих планувальних структур, ігнорування демографічних змін, неправильне зонування, недооцінка екологічних ризиків, відсутність стратегічного бачення майбутнього.