Technological approaches to rubble processing in the context of post-war reconstruction

Abstract

The study aimed to address the principles of circularity and sustainable development in the construction sector in the context of post-war reconstruction. General information on the classification of rubble was collected by analysing analytical reports, laws and regulatory and planning documents. The method of generalisation and systematisation was used to study the existing approaches to forming a comprehensive assessment of the efficiency of rubble processing technologies. Statistical data on the volume of destruction were processed using statistical analysis and data mining. The technical and technological analysis was used to assess the technical feasibility of sorting, crushing and further processing of construction materials. The analysis determined that as of 01.05.2024, a total of 4073 multi-apartment buildings in administrative districts in Kharkiv were destroyed. In the Saltivskyi administrative district, located in the eastern part of Kharkiv, 865 residential units were destroyed, while in the Kyivskyi district in the north-east of the city, 823 were destroyed. The study analysed the destruction in the Kharkiv region, the social and infrastructural burden in the Lviv region, and the specific environmental and transit conditions in the Zakarpattia region. The total direct economic damage caused to Ukraine since the beginning of the full-scale invasion has amounted to more than 155 billion USD. The massive destruction resulted in significant volumes of construction waste, which poses a substantial environmental threat and needs to be addressed immediately. An analysis of information open sources and the media showed that the application of an integrated approach to the management of rubble based on the principles of the circular economy not only minimised the environmental impact of massive infrastructure destruction but also contributed to the efficient use of secondary resources in the process of restoring the affected areas. The practical significance of the study is determined by the possibility of applying the results obtained to develop effective strategies for managing construction waste in the context of post-war reconstruction, in particular through the introduction of systems for sorting, recycling and reuse of secondary materials at the national and regional levels.

Метою роботи було проведення розгляду принципів циркулярності й сталого розвитку у будівельній сфері в умовах післявоєнного відновлення. Збір загальної інформації щодо класифікації будівельних завалів проводився шляхом аналізу аналітичних звітів, законів та нормативно-планових документів. Для вивчення наявних підходів до формування комплексної оцінки ефективності технологій переробки завалів застосовувався метод узагальнення та систематизації. Обробка статистичних даних про обсяги руйнувань виконувалася за допомогою статистичного аналізу та аналізу даних. Техніко-технологічний аналіз використовувався для оцінювання технічної реалізованості процесів сортування, подрібнення та подальшої переробки будівельних матеріалів. Виявлено, що станом на 01.05.2024 у місті Харкові загалом зруйновано 4073 об’єкти багатоквартирної забудови в адміністративних районах. У Салтівському адміністративному районі, розташованому в східній частині міста Харкова, зруйновано 865 одиниць житлової забудови, тоді як у Київському районі на північному сході міста – 823. У роботі були проаналізовані руйнування в Харківській області, соціально-інфраструктурні навантаження у Львівській та специфічні екологічні й транзитні умови Закарпатської областей. Сукупний показник прямих економічних збитків, завданих Україні з початку повномасштабного вторгнення, склав понад 155 мільярдів доларів. Внаслідок масових руйнувань утворилися значні обсяги будівельних відходів, які становлять серйозну екологічну загрозу та потребують невідкладного вирішення. Аналіз інформації з відкритих джерел та засобів масової інформації продемонстрував, що застосування комплексного підходу до управління будівельними завалами на основі принципів циркулярної економіки дозволяло не лише мінімізувати екологічні наслідки масового руйнування інфраструктури, а й сприяло ефективному використанню вторинних ресурсів у процесі відновлення постраждалих територій. Практичне значення дослідження полягало у можливості застосування отриманих результатів для розробки ефективних стратегій управління будівельними відходами в умовах післявоєнного відновлення, зокрема шляхом впровадження систем сортування, переробки та повторного використання вторинних матеріалів на національному та регіональному рівнях.