Origins and Development of Peruvian Philosophy

Abstract

This paper argues that there were five distinct periods of Peruvian philosophy after the arrival of the first Europeans: 1- The reception of scholasticism during the 16th and 17th centuries and the Peruvian philosophy produced under its influence. 2- the 18th century until the mid-19th century, there was a move away scholasticism and the Peruvian reception of modern European philosophers. 3- The paper focuses mainly on the ideas developed the mid-19th century to the beginning of the 20th century when Peruvian philosophers were mainly influenced by French and English Positivism (Auguste Comte and Herbert Spencer) and Darwinism. 4- Early to mid-20th century, when Peruvian philosophers moved away Positivism and embraced what in Latin America was called 'spiritualism,' which is the name chosen to describe the vitalism or intuitionism of Henri Bergson. In this period, Marxism also exerted a strong influence. 5- the mid-20th century to the present day. This period is characterized by diverse influences, mainly continental European philosophy, Anglo-American philosophy, and the philosophies of other Latin American countries. Interestingly, the philosophy produced in Peru today has the traits of creativity that a mixture of influences typically produces. Thus, it is now easier to find Peruvian philosophers who are well acquainted with philosophers different traditions, which means that they are used to suggesting and defending ideas different perspectives. This kind of creativity could be characteristic of the globalized philosophy we will see in the coming decades. Thus, this paper explains how and why Peruvian philosophical debates have the shape they have today.

У статті доводиться теза про існування п'яти окремих періодів перуанської філософії після прибуття перших європейців: 1. Сприйняття схоластики протягом XVI та XVII століть та перуанська філософія, що виникла під її впливом. 2. З XVIII до середини XIX століття, відхід від схоластики та перуанське сприйняття сучасних європейських філософів. 3. У статті основна увага приділяється ідеям, що розвивалися з середини XIX до початку XX століття, коли на перуанських філософів переважно вплинули французький та англійський позитивізм (Оґюст Конт і Герберт Спенсер) і дарвінізм. 4. Від початку до середини XX століття, коли перуанські філософи відійшли від позитивізму і прийняли те, що в Латинській Америці називалося «спіритуалізмом», що є назвою, обраною для опису віталізму або інтуїтивізму Анрі Берґсона. У цей період марксизм також мав сильний вплив. 5. Від середини ХХ століття до наших днів. Цей період характеризується різноманітністю впливів, що походять переважно від континентальної європейської філософії, англо-американської філософії, а також від філософій інших латиноамериканських країн. Особливо цікаво, що філософія, яка розробляється в Перу сьогодні, має риси креативності, що зазвичай породжуються поєднанням впливів. Таким чином, зараз легше знайти перуанських філософів, які добре знайомі з філософами різних традицій, а це означає, що ці перуанські філософи звикли пропонувати та захищати ідеї, що походять з різних точок зору. Такий вид креативності може бути характерним для глобалізованої філософії, яку ми побачимо в найближчі десятиліття. Тож у статті пояснюється, як і чому перуанські філософські дебати мають таку форму, яку вони мають сьогодні.