Abstract
У першій половині ХІХ століття філософія Геґеля всебічно впливала на Данію, як і на більшість країн континентальної Європи. Вольф і Кант у середині та наприкінці ХVIII століття, Шелінґ і Фіхте на початку ХІХ теж були відомі данській інтелектуальній спільноті. Щоправда, вони не отримали вагомого визнання серед мислителів цієї країни. Поза межами Данії данська мова не була поширена, хіба в найближчих скандинавських сусідів. Через це розвиток данської філософської традиції та зумовлений впливом Геґеля яскравий її сплеск залишились непоміченими за межами Скандинавії, а ключові постаті, що уособлювали цей розвиток, – невідомими широкому європейському загалу. Інерція цього браку уваги й зумовила стан справ, за якого місце філософії Геґеля у філософському, культурному, літературному та мистецькому житті Данії тривалий час було недослідженою сторінкою. Тритомовик Джона Стюарта, огляд якого пропонується нижче, є важливим внеском в усунення описаної історико-філософської лакуни.
