Формування портфеля сервісів для провайдерів інфокомунікацій: методи і вибір найкращого з урахуванням ситуації

Abstract

Стаття присвячена проблемі формування портфелів сервісів для провайдерів інфокомунікаційних послуг. Актуальність зазначеної проблеми визначається впровадженням нових концепцій управління діяльністю провайдерів інфокомунікаційних послуг. Виконано аналіз основних підходів до формування портфеля сервісів, зокрема статистичного, комбінованого, на основі кластеризації та методів штучного інтелекту. У результаті проведеного дослідження встановлено, що вибір найбільш придатного методу формування портфеля сервісів у системах інформаційної підтримки діяльності провайдерів інфокомунікаційних послуг залежить від низки чинників. Насамперед, мова йде про визначення ринку, на який орієнтується провайдер сервісів, врахування стратегії горизонтальної та вертикальної диференціації сервісів, виділення цільових груп клієнтів. Важливо також врахувати пов’язаність сервісів портфелю, яка додає нову цінність для клієнта, особливості сервісів портфеля, важливі з точки зору ефективного задоволення функціональних і нефункціональних вимог. Сьогодні важливо також взяти до уваги розширення можливостей наявних сервісів шляхом зміни окремих характеристик, можливостей чи компонентів, врахування налаштування сервісів, особливостей ІТ, обладнання, програмних компонентів та інших складових, з яких будуються сервіси. Мають вплив також новий галузевий підхід до ціноутворення, сучасні концепції наприклад взаємної вигоди. Для врахування чинників впливу при виборі найбільш придатного методу запропоновано застосування методу експертного оцінювання. Запропонований метод базується на формалізації процесу групового прийняття рішень, ранжуванні критеріїв та оцінюванні альтернатив за допомогою експертів. Запропонований підхід базується на ідеї Earth Mover’s Distance, але на основі незалежного аналізу кожної координати розподілу. Це суттєво зменшує обчислювальну складність і забезпечує швидку інтеграцію в системи прийняття рішень. При цьому отриманий наближений розв’язок, за умови використання заздалегідь визначеної системи критеріїв, досить близький до розв’язку, що отримується за допомогою класичного підходу. Запропонована мікросервісна архітектура інформаційної системи формування портфеля сервісів. Розглянуто особливості реалізації компонентів системи. Наведено результати експериментального дослідження запропонованого методу експертного оцінювання. Практична цінність роботи полягає в тому, що запропоновані методи можуть бути використані для формування портфелів сервісів в інформаційних системах провайдерів інфокомунікацій. Матеріал статті буде корисним для фахівців у галузі надання інфокомунікаційних послуг.