Розвиток правових ідей щодо гендерної рівності та їх реалізація в Українській Народній Республіці за Центральної Ради

Abstract

The article analyzes the formation and evolution of legal ideas concerning gender equality in Ukrainian political and legal thought in the late nineteenth and early twentieth centuries, as well as their normative consolidation in the legislation of the Ukrainian People`s Republic during the period of the Ukrainian Central Rada. The provisions of the Universals, other legislative acts, and the 1918 Constitution of the Ukrainian People`s Republic are examined with regard to the principle of equality of citizens irrespective of sex, as well as women`s participation in the electoral process and public service. The Universals of the Ukrainian Central Rada established the legal foundations of Ukrainian statehood. Democratic principles of state organization were proclaimed as early as the First and Second Universals. Particular significance was attached to the electoral legislation of the Ukrainian People`s Republic, which provided for universal, equal, direct, and secret suffrage without restrictions based on sex. Consequently, women were granted both active and passive suffrage on an equal footing with men, in line with the advanced European standards of the time. The culmination of the legislative activity of the Ukrainian Central Rada was the adoption, at its final session on 29 April 1918, of the Constitution of the Ukrainian People`s Republic (“Statute on the State System, Rights and Freedoms of the Ukrainian People`s Republic”), which was progressive and consistent with contemporary European models. Chapter II of the Constitution, entitled “Rights of the Citizens of Ukraine” (Articles 7–21), enshrined the rights of citizens and contained numerous reference provisions, including those concerning the conditions for acquisition and renunciation of citizenship and the requirement of judicial authorization for the seizure of postal correspondence. These norms regulated only the fundamental aspects of the respective social relations, while more detailed regulation was to be ensured through constitutional laws to be adopted by the All-People`s Assembly of Ukraine. Although the Ukrainian Central Rada did not complete the relevant legislative regulation, the very inclusion of these provisions in the text of the Basic Law was of considerable significance. The Constitution proclaimed equality of all citizens of the Ukrainian People`s Republic regardless of place of birth, religion, nationality, education, property status, taxation, titles, and other characteristics. This progressive and democratic principle was subsequently diminished and largely neglected in the constitutional development on the territory of Ukraine, particularly in the constitutions of 1919–1978. The 1918 Constitution affirmed equality of political and civil rights, thereby formally enshrining gender equality at the highest normative level. This represented one of the most progressive developments in Europe at that time, separate legal norms regulating the rights of men and women were still common. It is concluded that legal ideas of gender equality constituted an integral component of the democratic model of Ukrainian statehood and were implemented at the level of fundamental legal acts, although their practical realization was constrained by historical circumstances.

У статті проаналізовано формування та еволюцію правових ідей щодо гендерної рівності в українській політико-правовій думці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., а також їх нормативне закріплення в законодавстві Української Народної Республіки за Центральної Ради. Охарактеризовано положення універсалів, інших законодавчих актів, Конституції УНР 1918 р. щодо рівності громадян незалежно від статі, участі жінок у виборчому процесі та публічній службі. Універсали Центральної Ради заклали правові основи української державності. Уже в І та ІІ Універсалах було проголошено демократичні принципи державного устрою. Особливе значення мало виборче законодавство УНР, яке передбачало загальне, рівне, пряме й таємне виборче право без обмежень за статтю. Таким чином, жінки отримали активне та пасивне виборче право на рівні з чоловіками, що відповідало передовим європейським стандартам того часу. Вінцем законодавчої діяльності Української Центральної Ради було ухвалення під час останнього свого засідання 29 квітня 1918 р. Конституції УНР – «Статуту про державний устрій, права і вільності УНР», яка була прогресивною і відповідала тогочасним європейським зразкам. Другий розділ Конституції УНР «Права громадян України» (статті 7–21) закріплював права громадян України. Цей розділ містив значну кількість відсильних норм, зокрема щодо умов прийняття до громадянства України, підстав відмови від громадянства України, надання санкції суду на виїмку поштової кореспонденції тощо. Дані норми регулювали лише основи вище зазначених суспільних відносин, а для більш детального врегулювання даних питань Всенародні Збори України повинні були прийняти відповідні конституційні закони. І хоча відповідного законодавчого врегулювання щодо вказаних питань Українська Центральна Рада не зробила, однак і закріплення даних норм у тексті Основного Закону мало надзвичайно важливе значення. У Конституції проголошувалася рівність усіх громадян УНР незалежно від місця народження, віри, національності, освіти, майна, оподаткування, титулів тощо. Це безумовно прогресивне і демократичне положення в подальшому конституційному розвитку на території України було знівельоване і призабуте, що особливо помітно в конституціях УСРР/УРСР 1919–1978 рр. Конституція УНР 1918 р. проголошувала рівність політичних і громадянських прав, що означало формальне юридичне закріплення гендерної рівності на найвищому нормативному рівні. Це був один із найпрогресивніших кроків того часу в Європі, які передбачали окремі норми щодо регулювання прав чоловіків і жінок. Зроблено висновок, що правові ідеї гендерної рівності стали складовою демократичної моделі української державності та були реалізовані на рівні основоположних актів, хоча їх практичне втілення було обмежене історичними обставинами.