Климентій Ганкевич «у межах» чи «поза межами» канонів національної філософії?

Abstract

The article examines whether Klymentiy Hankevych can be considered a representative of Ukrainian philosophy. In the beginning, I define the criteria for a philosopher’s belonging to national philosophy by analyzing the concepts of Gaukroger-Peden, Sorley, and Hösle. Despite some differences between these authors, I argue that they all recognized such criteria as: (1) language, (2) institutionality, (3) intellectual continuity. Analyzing the lexicon of some of the Hankevych’s publications and his activities as a university lecturer, I conclude that he fully meets the three aforementioned criteria. Based on it, I argue that Hankevich’s philosophical legacy undoubtedly belongs to the Ukrainian philosophical tradition.

У статті з’ясовується, чи можна вважати Климентія Ганкевича представником укра-їнської філософії. Спочатку я визначаю критерії приналежності філософа до національ-ної філософії, аналізуючи концепції Ґаукроджера-Педена, Сорлі та Гьосле. Попри деяку відмінність між цими авторами, я доводжу, що всі вони визнавали такі критерії, як: (1) мова, (2) інституційність, (3) інтелектуальна тяглість. Аналізуючи лексику окремих пуб-лікацій Ганкевича та його діяльність як викладача університету, я висновую, що він ціл-ком відповідає зазначеним трьом критеріям. На цій підставі я доводжу, що філософсь-кий спадок Ганкевича є безперечно приналежним українській філософській традиції.