Климентій Ганкевич як дослідник історії філософії у слов’ян. Біобібліографічний огляд

Abstract

The author offers the first detailed biobibliographic description dedicated to Klymentiy Hankevich (1842–1925), a little-known Ukrainian researcher of the history of philosophy among the Slavs. Based on Hankevich&039;s little-known text, his manuscripts, and publications about him, the individual stages of his academic life and the chronology of his research on the history of Slavic philosophy have been reconstructed. Hankevych’s explorations were the first attempts to understand the place of the philosophy of the Slavic peoples in the development of European philosophy. Based on a detailed analysis of Hankiewicz&039;s research intentions and their implementation, as well as on reviews and responses of Polish, Czech, and Russian historians of philosophy of the last quarter of the 19th century, the author concludes that Hankiewicz&039;s works were authoritative for a number of European (primarily Slavic) researchers of the period in question. Hankiewicz was well acquainted with the main trends in 19th-century philosophy among Poles, Czechs, and other Slavic peoples, and his research was based on solid factual material. His research was based on factual material. This assessment of Hankevich&039;s work contrasts sharply with the corresponding assessments of D. Chyzhevsky and V. Zaikyn.

Автор пропонує перший докладний біобібліографічний опис, присвячений Климентію Ганкевичу (1842–1925), малознаному українському досліднику історії філософії у слов&039;ян. На підставі маловідомих текстів Ганкевича, його рукописів та публікацій про нього реконструйовано окремі етапи його академічного життя і хронологію його досліджень з історії слов’янської філософії. Ганкевичеві розвідки були першими спробами зрозуміти місце філософії слов&039;янських народів у розвитку європейської філософії. Спираючись на докладний аналіз дослідницьких намірів Ганкевича і їх реалізації, а також на рецензії та відгуки польських, чеських і російських істориків філософії останньої чверті ХІХ ст., автор робить висновок про авторитетність Ганкевичевих творів для низки європейських (передовсім слов’янських) дослідників зазначеного періоду. Ганкевич був добре обізнаний з основними тенденціями у філософії ХІХ століття серед поляків, чехів та інших слов’янських народів, а його розвідки спиралися на вагомий фактичний матеріал. Така оцінка доробку Ганкевича різко контрастує із відповідними оцінками Д. Чижевського і В. Заїкина.