Компаративна характеристика засобів вираження об’єктивності / суб’єктивності аксіологічної категорії мови

Abstract

У статті розглянуто засоби мовного вираження об’єктивності та суб’єктивності оцінки в літературно-критичному дискурсі. У результаті дослідження виявлено, що оцінну функцію виконують одиниці мови номінативного й комунікативного планів – від слова до тексту, утворюючи складні структури, що допомагають розкрити додаткові аксіологічні відтінки. У нашій статті ми спиралися на структурні компоненти оцінки: суб’єкт оцінки, тобто особу (або соціум); об’єкт оцінки – предмет або явище; оцінний предикат; характер оцінки (або оцінну шкалу); оцінний стереотип та мотивацію оцінки. Ми з’ясували, що основною функцією семантико-стилістичної категорії оцінки є вираження ставлення суб’єкта мовлення до об’єктивної дійсності в ході комунікативного процесу. Працюючи над дослідженням лексико-семантичної системи вираження оцінки в літературно-критичному дискурсі, аналізуючи аксіологічно марковані лексеми ми виявили, що всі лексеми можна поділити на дві групи: із загальнооцінним та частковооцінним значенням. Після комплексного аналізу було здійснено спробу розмежувати засоби вираження об’єктивності та суб’єктивності репрезентованої автором оцінки.

В статье рассмотрены средства языкового выражения объективности и субъективности оценки в литературно-критическом дискурсе. В результате исследования выявлено, что оценочную функцию выполняют единицы языка номинативного и коммуникативного планов – от слова к тексту. Оценочные значения автор эксплицирует средствами различных языковых уровней, образуя сложные конструкции, помогающие раскрыть дополнительные аксиологические оттенки. В нашей статье мы опирались на структурные компоненты оценки: субъект оценки, то есть лицо (или социум); объект оценки – предмет или явление; оценочный предикат; характер оценки (или оценочнаю шкалу); оценочный стереотип и мотивацию оценки. Мы выяснили, что основной функцией семантико-стилистической категории оценки является выражение отношения субъекта речи к объективной действительности в ходе коммуникативного процесса. Работая над исследованием лексико-семантической системы выражения оценки в литературно-критическом дискурсе, анализируя аксиологически маркированные лексемы, мы обнаружили, что все лексемы можно разделить на две группы: с общеоценочным и частичнооценочным значением. После комплексного анализа была предпринята попытка раздельть средства выражения объективности и субъективности репрезентированой автором оценки.

The article touches upon means of expressing the objectivity and subjectivity of evaluation in literary-critical discourse. We establish those nominative and communicative language items ranging from word to text that perform the function of evaluation expression and forming complex structures serving to convey additional axiological nuances. In our article, we relied on the structural components of evaluation: the subject of evaluation, that is, the person (or socium); object of evaluation – an thing or phenomenon; estimated predicate; the nature of the assessment (or the scale of assessment); estimated stereotype and assessment of motivation. We found out that the main function of the semantic-stylistic category of evaluation is the expression of the attitude of the subject of speech to the objective reality during the communication. Studing the lexical-semantic expression system in the literary-critical discourse and analyzing axiologically-tagged lexemes, we found out that all lexemes can be divided into two groups: with general and partial value. After a comprehensive analysis, an attempt was made to differentiate between the means of expressing objectivity and subjectivity represented by the author's assessment.