Investigating linguistic and sociocultural complexities in translating contemporary English lexical units into Ukrainian

Abstract

In the rapidly globalizing environment, the influx of contemporary English lexical units into Ukrainian presents a series of linguistic and sociocultural challenges. This article investigates the multifaceted process through which neologisms and culturally specific terms enter Ukrainian usage, highlighting the tensions between adopting internationally recognizable loanwords and preserving the phonetic, morphological, and semantic integrity of the native language. It proposes innovative strategies like dynamic equivalence and cultural adaptation, validated through empirical research, to improve translation quality and intercultural communication. Drawing on corpus analyses, interviews with professional translators, and a review of emerging trends in digital media and popular culture, the study elucidates how English neologisms such as “selfie,” “meme,” and “cancel culture” gain traction among different segments of Ukrainian society. The research underscores several factors critical to successful translation. First, linguistic compatibility frequently dictates whether terms are transliterated directly or rendered through domestic equivalents, while morphological adaptability influences long-term assimilation into everyday speech. Second, subtle cultural connotations of terms like “influencer” or “crowdfunding” challenge translators to strike a balance between semantic fidelity and local relevance. Third, the sociopolitical climate often shapes attitudes toward linguistic borrowing, resulting in the ive acceptance or rejection of anglicised expressions based on perceived threats to national identity. As such, translation strategies become emblematic of broader societal debates on globalization, language purity, and cultural heritage. The findings contribute to both theoretical and practical discussions in translation studies and sociolinguistics, particularly in relation to language policy and standardization initiatives. They also point to future research avenues, including corpus-based monitoring of new terms, cross-linguistic comparisons of borrowing strategies, and deeper examination of the interplay between semantics, pragmatics, and cultural resonance. By providing empirically grounded insights into how Ukrainian accommodates and transforms contemporary English lexical items, this article highlights the dynamic nature of language evolution in an era of rapid technological and cultural exchange.

В умовах стрімкої глобалізації приплив сучасних англійських лексичних одиниць в українську мову створює низку лінгвістичних та соціокультурних викликів. Ця стаття досліджує багатогранний процес входження неологізмів та культурно-специфічних термінів в українську мову, висвітлюючи суперечності між прийняттям міжнародно визнаних запозичень та збереженням фонетичної, морфологічної та семантичної цілісності рідної мови. В ній автори пропонують інноваційні стратегії, такі як динамічна еквівалентність та культурна адаптація, підтверджені емпіричними дослідженнями, для покращення якості перекладу та міжкультурної комунікації. Спираючись на корпусний аналіз та огляд нових тенденцій у цифрових медіа та популярній культурі, дослідження з`ясовує, як такі англійські неологізми, як «селфі», «мем» і «скасувати культуру», набувають популярності серед різних верств українського суспільства. Дослідження підкреслює кілька факторів, які мають вирішальне значення для успішного перекладу. По-перше, мовна сумісність часто диктує, чи транслітерувати терміни безпосередньо, чи передавати їх за допомогою національних еквівалентів, тоді як морфологічна адаптивність впливає на довготривалу асиміляцію в повсякденному мовленні. По-друге, тонкі культурні конотації таких термінів, як «інфлюенсер» або «краудфандинг», вимагають від перекладачів дотримання балансу між семантичною точністю та місцевою релевантністю. По-третє, соціально-політичний клімат часто формує ставлення до мовних запозичень, що призводить до вибіркового прийняття або відкидання англіцизмів на основі уявних загроз національній ідентичності. Таким чином, стратегії перекладу стають символом ширших суспільних дебатів про глобалізацію, чистоту мови та культурну спадщину. Результати дослідження сприяють як теоретичним, так і практичним дискусіям у перекладознавстві та соціолінгвістиці, зокрема щодо мовної політики та ініціатив зі стандартизації. Вони також вказують на майбутні напрямки досліджень, зокрема на корпусний моніторинг нових термінів, міжмовні порівняння стратегій запозичення та глибше вивчення взаємодії між семантикою, прагматикою та культурним резонансом. Надаючи емпірично обґрунтоване розуміння того, як українська мова адаптує та трансформує сучасні англійські лексеми, ця стаття висвітлює динамічний характер мовної еволюції в епоху швидкого технологічного та культурного обміну.