Огляд існуючих методів оцінювання ризиків дезінформації в умовах гібридної війни

Abstract

Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до оцінювання ризиків дезінформації в умовах гібридної війни. Розглянуті основні технології автоматизованого виявлення фейкових новин, визначені основні прогалини підходів та запропоновані перспективи. Проведений огляд довів, що наявні моделі все ще недостатньо пристосовані до швидких змін у тактиках дезінформаторів, які використовують механізми «обману ШІ» й динамічно змінюють фейкові наративи. Серед ключових проблем, що уповільнюють розвиток ефективних систем протидії фейкам, названо відсутність локалізованих корпусів даних різними мовами, недостатньо визначені законодавчі норми й брак міждисциплінарного підходу, який би охоплював психологічні й соціальні аспекти сприйняття маніпулятивних повідомлень. Водночас дослідження підтвердили, що поєднання технологічних методів (машинне навчання, аналіз соцмереж, мультикритеріальна оцінка ризиків) із залученням експертного та користувацького досвіду дає змогу підвищити точність і швидкість ідентифікації фейкових новин, а також визначити пріоритетні заходи реагування. У висновках окреслено перспективи подальших розробок, зокрема мультимодальних систем детекції, здатних аналізувати відео- та аудіоконтент, а також рекомендації щодо інтеграції психологічних моделей, що вивчають когнітивні упередження аудиторії та її готовність сприймати пропаганду. Запропоновано низку підходів до підсилення міжнародного правового регулювання, яке могло б забезпечити ефективне стримування дезінформаційних атак без порушення базових прав людини й принципів свободи слова. Таким чином, стаття пропонує всебічний огляд сучасних досягнень і проблем у галузі оцінювання ризиків дезінформації, що може стати теоретичним і методичним підґрунтям для подальших прикладних і наукових розвідок у цій сфері. Результати можуть бути використані фахівцями в сфері інформаційної безпеки, дослідниками та органами влади для боротьби з деструктивним інформаційним впливом.

The article is devoted to analyzing modern approaches to assessing disinformation risks in the context of hybrid warfare. The primary technologies for automated fake news detection are reviewed, key gaps in the approaches are identified, and prospects for further research are proposed. The review confirms that existing models are still insufficiently adapted to the rapid changes in disinformation tactics, including “adversarial AI” techniques and dynamic shifts in fake narratives. Key issues hampering the development of effective systems for combating fake news include the lack of localized datasets in multiple languages, insufficiently defined legislative norms, and a lack of interdisciplinary approaches that integrate psychological and social aspects of perception of manipulative messages. At the same time, research has shown that combining technological methods (machine learning, social media analysis, multicriteria risk assessment) with expert and user input can significantly improve the accuracy and speed of identifying fake news while prioritizing response measures. The conclusions outline prospects for further developments, including multimodal detection systems capable of analyzing video and audio content, as well as recommendations for integrating psychological models to study audience cognitive biases and their readiness to accept propaganda. A range of approaches to strengthening international legal frameworks has been proposed, which could ensure effective containment of disinformation attacks without violating fundamental human rights and freedom of speech principles. Thus, the article provides a comprehensive review of current achievements and challenges in assessing disinformation risks, serving as a theoretical and methodological basis for further applied and scientific research in this field. The results can be used by information security specialists, researchers, and government authorities to counteract destructive informational influences.