Система автоматичного аварійного відновлення інформаційних вебресурсів у хмарному середовищі

Abstract

The work presents an analysis of modern approaches to disaster recovery (DR) of web applications in cloud environments and hybrid infrastructures. Main Disaster Recovery models are examined, such as Backup-and-Restore, Warm Standby, Multi-AZ, and Multi-Region, as well as their advantages and limitations in terms of implementation cost, recovery speed, and computational resource requirements. Special attention is paid to scenarios in which local servers are combined with Amazon Web Services cloud services, which make it possible to achieve a balance between cost efficiency and high fault tolerance. Mechanisms for automating recovery processes are investigated, in particular the role of Amazon Route 53 Health Check, CloudWatch Alarm, SNS, and Lambda as components of the DR algorithm. A system for automatic disaster recovery of web resources in a hybrid AWS environment is developed, which is based on automatic switching to the standby environment and ive recovery of only the critically important components of the system. Mathematical models for evaluating RTO and RPO indicators are constructed, taking into account time delays for failure detection, database recovery, application startup, and DNS route s. Approaches to data recovery based on periodic backup to S3 and continuous replication using AWS Database Migration Service are developed. It is shown that traditional approaches requiring full duplication of infrastructure are resource-intensive and insufficiently flexible under conditions of dynamically changing availability of local resources. A test web resource was deployed in the AWS cloud environment. A highly available infrastructure was designed using Amazon services, with all components created using the Infrastructure as Code approach with Terraform, which ensures repeatability, manageability, and the ability to quickly deploy solutions in different environments. Based on the results of modeling and testing, a significant reduction in web resource downtime was established when applying the proposed disaster recovery system compared to traditional DR strategies.

Проаналізовано сучасні підходи до аварійного відновлення (Disaster Recovery) вебдодатків у хмарних середовищах та гібридних інфраструктурах. Розглянуто основні моделі Disaster Recovery, такі як Backup-and-Restore, Warm Standby, Multi-AZ та Multi-Region, а також їхні переваги й обмеження з погляду вартості реалізації, швидкості відновлення та вимог до обчислювальних ресурсів. Особливу увагу приділено сценаріям, у яких локальні сервери поєднуються з хмарними сервісами Amazon Web Services, що дають можливість досягнути балансу між економічністю рішення та високою відмовостійкістю. Досліджено механізми автоматизації процесів відновлення, зокрема роль Amazon Route 53 Health Check, CloudWatch Alarm, SNS та Lambda як тригерів і основних компонентів DR-алгоритму. Розроблено систему автоматичного аварійного відновлення вебресурсів у гібридному середовищі AWS, яка базується на автоматичному перемиканні на резервне середовище та вибірковому відновленні лише критично важливих компонентів системи. Побудовано математичні моделі оцінювання показників RTO та RPO, які враховують часові затримки на виявлення збоїв, відновлення бази даних, запуск застосунку та оновлення DNS-маршрутів. Розроблено підходи до відновлення даних на основі періодичного резервного копіювання у S3 та безперервної реплікації за допомогою AWS Database Migration Service. Доведено, що традиційні підходи, які потребують повного дублювання інфраструктури, є ресурсомісткими та недостатньо гнучкими для умов з динамічно змінним рівнем доступності локальних ресурсів. Виконано розгортання тестового вебресурсу у хмарному середовищі AWS. Спроектовано високодоступну інфраструктуру з використанням сервісів Amazon, усі компоненти якої створено з використанням підходу Infrastructure as Code засобами Terraform, що забезпечує повторюваність, керованість і можливість швидкого розгортання рішень у різних середовищах. За результатами проведеного моделювання та тестування системи встановлено суттєве скорочення часу простою вебресурсу у разі застосування запропонованої системи аварійного відновлення порівняно з традиційними DR-стратегіями.