Концепт «комунікативність»: теоретико-методологічні засади формування комунікативного підходу в освіті

Abstract

The article explores the discourse of the phenomenon and concept of “communication” and defines the system-forming (methodological) concept of the communicative-educational sphere of personality development and communicative existence of the personality in general. It is the phenomenon and concept of “communicability”. It is proved that the concept of “communicability” is the methodological basis for the definition of pedagogical communicability. Pedagogical communicability is the actualization in the educational (pedagogical) process of communicative consciousness, communicative co-existence and communicative interaction as a pedagogical system “I – Other”, on the basis of which the “student” realizes himself, discovers and actualizes his ontological, axiological and teleological self (subjectivity). Others are actualized in “teacher”, “book”, “educational content”, “nature”, “society”, “culture”, “other students”, “parents”, “computer”, “space”, “deity”, etc. The “communicability“ is also a system-forming concept of the communicative approach in education. The communicative approach in education is a universal idea that defines, reveals, and actualizes communicability as an ontological, axiological, and teleological basis for the development of the individual and the methodological basis of education. The methodological and epistemological essence of the communicative approach in education is the consideration of educational phenomena through the prism of the concept of pedagogical communicability, which combines and “removes“ other communicative phenomena and concepts of pedagogy: communication, dialogue, interaction, communication, cooperation, partnership, relationships, tact, tolerance, etc. Based on the research conducted on the phenomenon and concept of “communicability“ as a system-forming concept of the communicative approach in education, the key characteristics and principles of the communicative approach as a methodological basis of education have been identified.

В статті досліджено дискурс явища та поняття «комунікація» та визначено системоутворювальний (методологічний) концепт комунікативно-освітньої сфери розвитку особистості та комунікативного буття особистості загалом. Ним є явище та поняття «комунікативність». Доведено, що поняття «комунікативність» є методологічною основою означення педагогічної комунікативності. Педагогічна комунікативність – актуалізація в освітньому (педагогічному) процесі комунікативної свідомості, комунікативного спів-буття та комунікативної взаємодії як педагогічної системи «Я – Інший», на основі якої «учень» усвідомлює себе, відкриває та актуалізує свою онтологічну, аксіологічну та телеологічну самість (суб"єктність). Інші актуалізуються в «учителеві», «книзі», «змісті освіти», «природі», «суспільстві», «культурі», «інших учнях», «батьках», «комп\"ютері», «космосі», «божестві» та ін. «Комунікативність» є також системоутворювальним концептом комунікативного підходу в освіті. Комунікативний підхід в освіті – універсальна ідея, яка визначає, розкриває, актуалізує комунікативність як онтологічну, аксіологічну, телеологічну основу розвитку особистості та методологічну основу освіти. Методологічно-гносеологічною суттю комунікативного підходу в освіті є розгляд освітніх явищ через призму поняття педагогічної комунікативності, яке поєднує, «знімає» інші комунікативні явища та поняття педагогіки: спілкування, діалог, взаємодія, комунікація, співробітництво, партнерство, взаємини, такт, толерантність та ін. На основі проведеного дослідження явища та поняття «комунікативність» як системоутворювального концепту комунікативного підходу в освіті, визначено ключові характеристики та принципи комунікативного підходу як методологічної основи освіти.