Роль мобільних додатків, фітнес-трекерів, платформ Zoom/Google Meet для підвищення активності студентів в умовах дистанційного навчання

Abstract

Мета статті–визначити та теоретично обґрунтувати можливості мобільних додатків, фітнес-трекерів і платформ Zoom/Google Meet у підвищенні рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання. У статті використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, систематизацію й узагальнення; термінологічний і поняттєво-структурний аналіз; порівняльний і логіко-аналітичний аналіз. У результаті теоретичного аналізу з\"ясовано, що дистанційне навчання є чинником істотної зміни рухового режиму студентів, оскільки зменшуєприродну повсякденну рухливість, збільшує обсяг сидячої діяльності та послаблює безпосередній педагогічний контроль за фізичною активністю. Установлено, що мобільні додатки, фітнес-трекери й платформи Zoom/Google Meet мають різне, але взаємопов\"язане функціональне призначення в підвищенні рухової активності студентів. Доведено, що найбільшу ефективність ці засоби виявляють у комплексному поєднанні, коли утворюють цілісну систему підтримки фізичної активності студентів у дистанційному навчанні. Визначено основні механізми впливу цифрових засобів на рухову активність студентів: мотиваційний, самоконтрольний та організаційний. Узагальнено педагогічні умови ефективного використання мобільних додатків, фітнес-трекерів і платформ відеозв\"язку для підвищення рухової активності студентів, а саме: системне включення цифрових засобів у структуру освітнього процесу; індивідуалізацію рухової активності на основі цифрового моніторингу й самоконтролю; забезпечення постійного педагогічного супро-воду, зворотного зв\"язку та мотиваційної підтримки студентів. Наукова новизна:теоретично обґрунтовано можливості комплексного використання мобільних додатків, фітнес-трекерів і платформ Zoom/Google Meet для підвищення рухової активності студентів у дистанційному навчанні; уточнено їх функціональне призначення; визначено основні механізми впливу та узагальнено педагогічні умови ефективного застосування.Подальші дослідженнядоцільно спрямувати на емпіричну перевірку визначених педагогічних умов, розроблення критеріїв оцінювання результа-тивності цифрових засобів і вивчення їх довготривалого впливу на рухову активність студентів.

The purpose of the article is to identify and theoretically substantiate the potential of mobile applications, fitness trackers, and Zoom/Google Meet platforms for increasing students’ physical activity in the context of distance learning. The study employed the following research methods: analysis, synthesis, systematization, and generalization; terminological and conceptual-structural analysis; comparative and logical-analytical analysis. The theoretical analysis demonstrated that distance learning is a factor that significantly alters students’ movement patterns, as it reduces natural everyday mobility, increases sedentary behavior, and weakens direct pedagogical control over physical activity. It was established that mobile applications, fitness trackers, and Zoom/Google Meet platforms perform different yet interrelated functions in increasing students’ physical activity. It was proven that these tools are most effective when used in combination, forming an integrated system for supporting students’ physical activity in distance learning. The main mechanisms through which digital tools influence students’ physical activity were identified as motivational, selfmonitoring, and organizational. The pedagogical conditions for the effective use of mobile applications, fitness trackers, and video communication platforms to enhance students’ physical activity were generalized as follows: the systematic integration of digital tools into the structure of the educational process; the individualization of physical activity on the basis of digital monitoring and self-control; and the provision of continuous pedagogical support, feedback, and motivational assistance to students. Scientific novelty lies in the theoretical substantiation of the possibilities of the integrated use of mobile applications, fitness trackers, and Zoom/Google Meet platforms for increasing students’ physical activity in distance learning; the clarification of their functional purpose; the identification of the main mechanisms of influence; and the generalization of the pedagogical conditions for their effective application. Further research should be directed toward the empirical verification of the identified pedagogical conditions, the development of criteria for assessing the effectiveness of digital tools, and the study of their long-term impact on students’ physical activity.