Джон Стюарт Міл і Джордж Барклі: Недосліджена лінія розвитку Британського емпіризму

Abstract

В статті аналізується система різноманітних ліній наступності, що пов’язує філософію Джона Стюарта Міла і філософію Джорджа Барклі. Показано, що Барклі сприймається Мілом як найбільш визначна постать усій попередній історії британської філософії. Така висока оцінка дає нам нагоду по-новому переосмислити як історичну впливовість винайденої Джорджем Баркліоригінальної версії філософського імматеріалізму, так і історико-філософське коріння Мілової філософії послідовного феноменалізму.

В статье анализируется система многообразных линий преемственности, которая связывает философию Джона Стюарта Милля и философию Джорджа Беркли. Показано, что Беркли воспринимается Миллем как самая выдающаяся фигура во всей предыдущей истории британской философии. Такая высокая оценка дает нам возможность по-новому переосмыслить и историческую влиятельность найденной Джорджем Беркли оригинальной версии философского имматериализма, так и историко-философские корни Миллевой философии последовательного феноменализма.

The paper analyzes the system of various lines of historical continuity that link philosophicalsystems of John Stuart Mill and George Berkeley. Berkeley is perceived by Millas the most outstanding figure in the entire previous history of British philosophy. Thishigh estimation gives us a chance to reconsider anew both historical influence of Berkeley’soriginal version of philosophical immaterialism and historically-philosophical rootsof Mill’s own philosophy of consistent phenomenalism.