Світло інтелекту й світло слави: Метафізика пізнання у Св. Томи Аквінського

Abstract

У статті досліджуються головні принципи епістемології Томи Аквінського. Виявляється внутрішній зв'язок Аквінатової концепції раціональності з кінцевою метою пізнання – з Богом. Особлива увага приділяється теорії інтелекту, теорії абстракції та виображення (фантасм). Епістемологія Томи Аквінського опису-ється як поміркована позиція між ідеалізмом й епістемічним натуралізмом. Ос-новою, що уможливлює будування реалістичної епістемології, є Аквінатова кон-цепція інтенційності (особливо – концепція інтенційного буття). Дослідження спирається на солідну джерельну базу, зокрема праці таких знаних авторів, як Jan Aersten, Wouter Goris, Robert Heinzmann, Antony Kenny, Mieczysław Krąpiec, Dominik Perler, Stefan Swieżawski, Johannes Vries та інші.

In article are investigated the fundamental principles of Thomas Aquinas’ Epistemolo-gy. The article shows internal connection Aquinas’ conception of rationality) with last purpose of knowledge – with knowledge of God. The special attention is given to the theory of Intellect, theory of abstraction and imagination. Thomas Aquinas’ Epistemology it is described as the moderate position taking an average place between Idealism and Epistemic Naturalism. A basis which allows to work out realistic Epistemology, the Aquinas’ conception of Intentionality (in particular – conception of Being Intentional). Research basing on substantive sources, in particular – for works of such authors as Jan Aersten, Wouter Goris, Robert Heinzmann, Antony Kenny, Mieczysław Krąpiec, Domi-nik Perler, Stefan Swieżawski, Johannes Vries.

В статье исследуются главные принципы эпистемологии Фомы Аквинского. Показывается внутренняя связь Аквинатовой концепции рациональности с последней целью познания – с познанием Бога. Особое внимание уделяется теории интеллек-та, теории абстракции и воображения. Эпистемология Фомы Аквинского описы-вается как умеренная позиция, занимающая среднее место между идеализмом и эпистемическим натурализмом. Основой, которая позволяет разрабатывать реа-листическую эпистемологию, выступает Аквинатова концепция интенциональности (в особенности – концепция интенционального бытия). Исследование опирается на солидные источники, в частности – на работы таких авторов как Jan Aersten, Wouter Goris, Robert Heinzmann, Antony Kenny, Mieczysław Krąpiec, Dominik Perler, Stefan Swieżawski, Johannes Vries.