«Досократовская философия» Иоганна Августа Эберхарда

Abstract

И. А. Эберхард вводит в употребление словосочетание «досократовская философия» под влиянием трёх факторов. Первый фактор – модель преемств мнений Диогена Лаэртского, которая послужила основой для современной историографии древнегреческой философии. Второй фактор – противопоставление Сократа предшествующим его философам на основании противопоставления «физика/этика», в разное время предложенного Ксенофонтом, Платоном, Цицероном, Диогеном Лаэртским. Третий фактор – представления Эберхарда о Сократе как идеале нравственного человека в контексте Просвещения.

І. А. Ебергард впроваджує словосполучення «досократівська філософія» під впливом трьох чинників. Перший чинник – модель наступництва думок Діогена Лаертського, яка стала основою для сучасної історіографії давньогрецької філософії. Другий чинник – протиставлення Сократа попереднім філософам на підставі протиставлення «фізика/етика», у різні часи запропонованого Ксенофонтом, Платоном, Цицероном, Діогеном Лаертським. Третій чинник – уявлення Ебергарда про Сократа як ідеал моральної людини в контексті Просвітництва.

J. A. Eberhard coined term “the Pre-Socratic philosophy” under the influence of the three factors. The first factor is the Diogenes Laertius’ model of successions of opinions that served as the basis of the modern historiography of ancient philosophy. The second factor is the opposition of Socrates and his forerunning philosophers on the basis of the opposition of physics and ethics introduced by Xenophon, Plato, Cicero, and Diogenes Laertius in different time. The third factor is the Eberhard’s notion of Socrates as the ideal moral human being in context of the Enlightenment.