Антропологизация базового проекта Декарта в современной историко-философской литературе

Abstract

Автор статті вважає, що незавершений характер філософського вчення Декарта уможливлює недооцінку та спотворене тлумачення базової інтенції його міркувань, зосереджених на проблемі людини. Результатом є поширення позиції техноморфізму стосовно картезіанського вчення в цілому та, зокрема, редукція антропологічного проекту Декарта до фізіології та медицини. Сучасна дослідницька література, свідчить про істотні зміни в історико-філософській методології, що уможливлюють глибше розуміння задуму Декарта стосовно створення цілісної філософської системи, котра мала увінчуватися антропологією, що враховувала саморозбудову людини як духовної істоти.

The author of the paper believes that the unfinished character of Descartes’ philosophical doctrine makes possible underestimation and distorted reception of the basic intention of his meditation concentrated on the problem of human being. This results in spreading the position of technomorphism regarding the doctrine in general and, particularly, the reduction of Des-cartes’ anthropological project to physiology and medicine. Today’s research literature de-monstrates significant shifts in the methodology of the history of philosophy. This makes possible deeper understanding of Descartes’ purpose concerning the creation of a holistic phi-losophical system, which had to be crowned by anthropology, concentrated on the Self-Mastery of human being as a spiritual entity.

Автор статьи полагает, что незавершенный характер философской доктрины Декарта делает возможным недооценку и искаженное восприятие основного намерения его медитации, сконцентрированного на проблеме человека. Это приводит к распространению позиции техноморфизма в отношении доктрины в целом и, в частности, к сведению антропологического проекта Декарта к физиологии и медицине. Современная исследовательская литература демонстрирует значительные сдвиги в методологии истории философии. Это делает возможным более глубокое понимание цели Декарта в отношении создания целостной философской системы, которая должна была увенчаться антропологией, сосредоточенной на Самообладании человека как духовной сущности.