Порно(у)топія маркіза де Сада: «Філософія в будуарі» vs «Бенкет»

Abstract

У статті філософську, політичну, педагогічну програму маркіза де Сада до­сліджено як спробу покінчити з традицією платонівсько-християнського філософування, деконструювати його зміст і форму. «Філософію в будуарі» інтерпретовано як пародію на «Бенкет» Платона, в якій Сад презентує власну матеріалістичну концепцію на противагу платонівській метафізиці. У цьому контексті доведено кілька суттєвих тез щодо історико-філософського значення доробку Сада: (1) Сад створює своєрідну альтернативу платонівського діалогу, уводячи нових концептуальних персонажів (згідно з гендерним і класовим розрізненням) і доповнюючи теорію практикою. (2) Практика дає змогу здійснити перехід від еротологічного до порнографічного дискурсу та перетворити платонівську спокусу як елемент ідеалістичної пайдеї на педагогіку матеріалістичного розбещення. (3) Порнографічний дискурс дозволяє Саду створити новий концептуальний апарат, завдяки якому апологію чуттєвої насолоди протиставлено ідеології платонічної любові. (4) Сад розробляє власну утопію/порнотопію індивідуальної насолоди, деконструюючи утопії суспільного блага платонівської «республіки» й республіканізму Просвітництва. (5) Таким чином, автор доходить висновку, що Сад намагався розробити засади для нового етапу філософування, який мав би настати після революції.

The article studies philosophical, political, educational program of Marquis de Sade as an attempt to do away with the tradition of Platonic-Christian philosophizing, deconstruct its meaning and form. “Philosophy in the Bedroom” is interpreted as a parody of “Symposium” of Plato, which presents its own Sadian materialist conception as the opposite of Plato's metaphysics. In this context, we prove some essential theses in relation to the historical and philosophical significance of the Sadian heritage: 1. Sade creates an original controversy of Plato's dialogue, introducing new Conceptual Personae according to gender and class distinction and complementing theory and practice. 2. The practice enables the transition from erotological discourse to pornographic discourse and transform Platonic idealist seduction as part of Paideia into the pedagogics of the materialistic lechery. 3. The pornographic discourse allows Sade to create a new conceptual apparatus by which an apology for sensual pleasure is opposed to the ideology of Platonic love. 4. His own utopia/pornotopia of the individual pleasure deconstructing the utopias of the public good of Plato's “Republic” and republicanism of the Enlightenment. 5. Thus Sade tried to make the foundations for a new stage of philosophizing, which would occur after the revolution.