Зарубіжні практики оцінювання збитків для повоєнного відновлення довкілля

Abstract

У статті детально розглянуто досвід іраксько-кувейтської війни в частині отримання компенсацій за завдані війною збитки навколишньому природному середовищу. Зокрема, методологію «Аналіз еквівалентності середовища проживання» за допомогою якої визначались обсяги компенсаційного відновлення для покриття втрат в екологічних послугах, які надавалися природних ресурсів до його пошкодження. Методологія спрямована на оцінку загальної втрати послуг, яку надає пошкоджене або втрачене середовище існування. Також проаналізовано методологію ФАО щодо збитків і оцінки втрат в сільському господарстві. В якій основна увага зосереджена на постійному зборі даних про пошкодження та втрати в сільському господарстві, фіксації менш масштабних і локалізованих наслідків катастроф. Основна увага в огляді методології зосереджена на визначення збитків та втрат в лісовому господарстві. Зокрема таких складових як: збитки та втрати лісового господарства; збиток лісогосподарського виробництва; втрата лісогосподарської продукції; пошкодження лісогосподарських активів. Встановлено, що розглянуті методика є придатною для визначення збитків від воєнних дій для лісових ресурсів, зокрема в частині, що стосується безпосередньо лісового покриву.

The article examines in detail the experience of the Iraq-Kuwait war in terms of receiving compensation for the damage caused by the war to the surrounding natural environment. In particular, the "Habitat Equivalency Analysis" methodology, which was used to determine the amount of compensatory restoration to cover losses in ecological services that were provided by natural resources before their damage. The methodology aims to estimate the total loss of services provided by a damaged or lost habitat. The FAO methodology for damage and loss assessment in agriculture was also analyzed. In which the focus is on the continuous collection of data on damage and loss in agriculture, recording the smaller and localized effects of disasters. The focus in the review of the methodology is focused on the determination of damages and losses in forestry. Such components as: damages and losses of forestry; loss of forestry production; loss of forestry products; damage to forestry assets. It was established that the considered methodology is suitable for determining the damage caused by military actions for forest resources in the part that directly concerns the forest cover. One of the areas of damage assessment in the nature management sector is the determination of options for primary (restoration) recovery. This stage refers to actions aimed at restoring the damaged resource and, if possible, returning it to the basic level (before the war), which involves establishing recovery goals; determination of primary restoration options; selection of primary restoration options; assessment of intermediate damages, etc. The choice of primary restoration options should be the result of an evaluation process based on the following criteria, but not limited to cost of implementation; the length of time it will take for the recovery to be effective; probability of success, etc. The next steps should be a large-scale damage assessment in accordance with generally accepted methods, development of ways to restore the natural environment and identification of funds to minimize or eliminate the damage caused to the elements of the environment or natural resources.