Соціальна компетентність і мовна освіта у підготовці майбутніх фахівців

Abstract

It is impossible to imagine the modern educational process without a teacher as a carrier and transmitter of basic knowledge, as a person who exerts a significant influence on the formation of the worldview of young people, on their attitude towards themselves, the surrounding people and the world. The article focuses on some problems of language culture in the training of future specialists, because the communicative interaction of people takes place mainly in a verbal (verbal) form - in the process of language communication. The importance of non-verbal means of communication as a component of the speech culture of an individual for the communication process is substantiated, the necessity of using these means by the speaker for greater persuasiveness of speech and its positive impact on the interlocutor is emphasized. For a socially competent specialist, a specific sign system in non-verbal communication is eye contact, which is the main means of visual communication; gestures that testify to the honesty, openness, benevolence of a person; a smile, which is an integral element of public self-presentation. It is emphasized that a socially competent specialist, who adheres to generally accepted norms and uses all forms and means of communication, easily comes into contact with other people, based on positive communicative attitudes. The formation of students` social competence according to the communicativeactivity criterion was determined. Attention is drawn to the development of speech, rhetorical and polemical skills of future teachers. A series of test tasks was developed that made it possible to assess the development of students` speaking skills. Levels of speech accuracy associated with compliance with lexical and stylistic norms are determined; levels of formation of rhetorical skills of future specialists; levels of development of polemical skills: the ability to argue one`s position, demonstrating a high level of discussion technique, the ability to refute the arguments of opponents, following the rules of conducting polemics, the ability to ask and answer questions.

Сучасний освітній процес неможливо уявити без педагога як носія і передавача основних знань, як особистості, що здійснює вагомий вплив на формування світоглядної позиції молоді, на її ставлення до себе, до оточуючих людей та світу. У статті акцентовано увагу на деяких проблемах мовної культури у підготовці майбутніх фахівців, адже комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вербальній (словесній) формі – в процесі мовного спілкування. Обґрунтовано значущість невербальних засобів спілкування як складника мовленнєвої культури особистості для процесу комунікації, підкреслено необхідність використання мовцем цих засобів для більшої переконливості мовлення і позитивного його впливу на співрозмовника. Для соціально компетентного фахівця специфічною знаковою системою в невербальній комунікації є контакт очей, який є основним засобом візуального спілкування; жести, що свідчать про чесність, відкритість, доброзичливість людини; посмішка, яка є невід`ємним елементом публічної самопрезентації. Наголошено на тому, що соціально компетентний фахівець, який дотримується загальноприйнятих норм і користується всіма формами і засобами спілкування, легко вступає в контакт з іншими людьми, виходячи при цьому з позитивних комунікативних установок. Визначено сформованість соціальної компетентності студентів за комунікативнодіяльнісним критерієм. Звернено увагу на розвиток мовленнєвих, риторичних і полемічних умінь майбутніх педагогів. Розроблено серію тестових завдань, які дали змогу оцінити сформованість у студентів мовленнєвих умінь. Визначено рівні точності мовлення поязаних з дотриманням лексичних і стилістичних норм; рівні сформованості риторичних умінь майбутніх фахівців; рівні сформованості полемічних умінь: уміння аргументовано доводити свою позицію, демонструючи високий рівень техніки ведення дискусії, вміння спростовувати аргументи опонентів, дотримуючись правил ведення полеміки, уміння ставити запитання і відповідати.