Corpus Areopagiticum: питання про залежність від Прокла, гіпотеза про авторство Синезія і філософська термінологія слов'янських перекладів

Abstract

Дослідження особливостей рецепції такого ключового поняття філософського корпусу Ареопагітик як гіперусіос в давньослов’янських перекладах дозволяє не лише краще зрозуміти внутрішню перспективу розвитку філософської термінології в Русі-Україні, де в ХV–XVІІ століття з’являється значна кількість списків корпусу, а й до певної міри посилити аргументацію на користь датування його появи саме в V столітті.За рядом концептуальних ознак, які наявні в грецькому тексті «De divinis nominibus», і знаходять підтвердження в дослідженнях зокрема слов’янських перекладів Ареопагітик, цей твір у складі відомого корпусу, що зберігся в ряді інших мовних версій, міг належати автору, який унікально поєднав свої християнські погляди і філософське бачення світу з неоплатонічною освітою в Александрійській філософській школі під керівництвом видатного неоплатонічного мислителя і математика Гіпатії, добре знайомої з ідеями Плотіна й усією александрійською інтелектуальною традицією. Таким автором, який виходячи з ідей Плотіна і Порфирія вперше розгорнув у своїх філософських гімнах і трактатах ідею християнського Бога як Надсущого (ὑπερούσιος) в аспекті Надсущої Тріади саме і міг бути Синезій Кіренський, єпископ Птолемаїди.

The study of the peculiarities of the reception of such an essential concept of the philosoph-ical Corpus Dionysiacum Areopagiticum as ὑπερούσιος in ancient Slavic translations has is promising. It allows not only to understand better the internal perspective of the development of philosophical terminology in Rus’-Ukraine, where in the 15th–17th centuries, there existed a sig-nificant number of manuscripts of the corpus, but also to strengthen the argument in favor of its dating precisely in the 5th century. According to the conceptual features that are present in the Greek text of De divinis nominibus and are confirmed in the studies of Slavic translations of the Corpus Areopagiticum, this work, preserved also in other languages, could belong to an author, who uniquely combined his Christian views and a philosophical vision of the world that was inspired by his Neoplatonic education at the Alexandrian School of Philosophy under the guidance of the eminent Neoplatonic thinker and mathematician Hypatia, who was well acquainted with the ideas of Plotinus and the whole Alexandrian intellectual tradition. It is possible that this author, who used the ideas of Plotinus and Porphyry and for the first time unfolded the idea of the Christian God as the Hyperousios in the aspect of the Christian Triad in his philosophical hymns and treatises, could be Synesius of Cyrene, Bishop of Ptolemais.