Показники якості антифризу та їх кореляційний зв’язок з електропровідністю при експлуатації міжміських автобусів

Abstract

У статті розглянуті питання раціонального використання нафтопродуктів, спеціальних рідин та антифризів, які стають особливо актуальними в умовах неперервної зміни цін на них. Малі терміни експлуатації антифризу призводять до його необґрунтованої перевитрати, більші – до зниження експлуатаційної надійності та довговічності деталей системи охолодження двигуна. Оптимальним рішенням у цій ситуації є проведення періодичного контролю, який дасть змогу прогнозувати терміни експлуатації антифризу у двигуні, спираючись на його фактичний стан. Мета роботи: встановити кореляційний зв’язок між стандартними показниками якості антифризу та електропровідністю, для використання останнього як експрес-показника якості охолоджувальної рідини автобуса. Тема роботи розкривається шляхом вивчення питання періодичного контролю працюючих антифризів, який здебільшого не проводять, попри те, що антифриз контактує одночасно з безліччю поверхонь деталей двигуна, виготовлених із різних матеріалів і сплавів. У робочому стані антифриз у системі охолодження забезпечує номінальний тепловий режим роботи двигуна. Завдяки цьому раціонально використовується технічний ресурс двигуна, вкладений в його конструкцію під час проєктування та виготовлення. З появою у двигуні певних несправностей антифриз може втратити працездатність протягом дуже короткого проміжку часу і стати однією з причин відмови. У кінцевому підсумку в роботі розглянуто рекомендовані заводами-виробниками терміни зміни антифризів автобусів, які не завжди обґрунтовані через застосування двигунів різних моделей і модифікацій, що працюють в неоднакових умовах експлуатації. Проведено експериментальні дослідження показників якості відпрацьованих антифризів автобусів і розраховано коефіцієнти їх кореляції з величиною показника електропровідності.

The article deals with the issues of rational use of petroleum products, special liquids and antifreezes, which become especially relevant in the context of continuously changing prices for them. Short service life of antifreeze leads to its unreasonable overspending, long - to a decrease in operational reliability and durability of parts of the engine cooling system. The best solution in this situation is to carry out periodic monitoring, which will allow you to predict the life of the antifreeze in the engine, referring to its actual state. The purpose of the work: to establish a correlation between standard indicators of antifreeze quality and electrical conductivity, in order to use the latter as an express indicator of the quality of a bus coolant. The topic of the work is revealed by studying the issue of periodic monitoring of working antifreezes, which in most cases is not carried out, losing sight of the fact that antifreeze contacts simultaneously with many surfaces of engine parts made of various materials and alloys. In working condition, the antifreeze in the cooling system ensures the nominal thermal regime of the engine. Thanks to this, the technical resource of the engine, incorporated in its design during design and manufacture, is rationally used. With the appearance of certain malfunctions in the engine, antifreeze can lose its performance within a very short period of time and become one of the causes of failure. Ultimately, the paper considers the replacement periods for bus antifreezes recommended by manufacturers, which are not always justified due to the use of engines of various models and modifications operating under different operating conditions. Experimental studies of the quality indicators of spent antifreezes of buses were carried out and the coefficients of their correlation with the value of the electrical conductivity index were calculated.