Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorРедько, І. В.uk
dc.contributor.authorЗилевіч, М. О.uk
dc.contributor.authorRedko, I.en
dc.contributor.authorZylevich, M.en
dc.date.accessioned2024-06-17T11:53:19Z
dc.date.available2024-06-17T11:53:19Z
dc.date.issued2023
dc.identifier.citationРедько І. В. Теоретичні основи програмної релятивізації у технологічних системах програмування [Текст] / І. В. Редько, М. О. Зилевіч // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2023. – № 2. – С. 72-80.uk
dc.identifier.issn1997–9266
dc.identifier.issn1997–9274
dc.identifier.urihttps://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42796
dc.description.abstractУ дослідженні аргументовано необхідність парадигмальних змін у технологічних основах програмування, які передбачають перехід від індивідно-суб’єктивної парадигми програмування до інтерсуб’єктивної. Запропонована інтерсуб’єктивна парадигма базується на розумінні програмування як діяльності, що обумовлена програмним уподібненням, суб’єкто-орієнтованим взаємодоповненням його активної та пасивної форм. Для реалізації такого переходу, розглянуто об’єктивізацію активно-пасивного взаємодоповнення, яка є основною передумовою реального осучаснення розуміння програмування як рефлексивно-транзитивного замикання породжуваного суб’єктом програмного уподібнення. Визначальною для об’єктивізації активної ролі суб’єкта в контексті технологічних середовищ програмування є концепт — суть–уподібнення, представлений у вигляді тієї чи іншої специфікації. Подобою ж як цілим наслідком уподібнення, тобто програмою об’єктивізується пасивна складова обумовлення. Для досягнення цієї мети, запропоновано інструмент логіко-математичних специфікацій семантико-синтаксичних аспектів програмування. Цей інструмент апробовано на прикладах, які продемонстрували загальні особливості застосування технологічного середовища програмування до породження суб’єкто-орієнтованих технологічних систем програмування та їхнього використання. Зокрема, застосування цього інструменту дозволяє створювати ефективніші технологічні системи програмування, які мають вищу якість та гнучкість у виконанні завдань. Отримані результати підтверджують необхідності парадигмальних змін у технологічних основах програмування та є одним з можливих варіантів розв’язання проблеми парадигмальних змін і подальшої технологізації програмування, а також демонструє загальні особливості застосування технологічного середовища програмування для породження суб’єктно-орієнтованих технологічних систем програмування та їхнього використання.uk
dc.description.abstractThe research claims the need for paradigmatic changes in the technological foundations of programming, which involve a transition from an individual-subjective programming paradigm to an intersubjective one. The proposed intersubjective paradigm is based on the understanding of programming as an activity conditioned by program likeness, and subject oriented complementarity of its active and passive forms. To implement such a transition, the objectification of active passive complementarity is considered, which is the main prerequisite for the real modernization of the understanding of programming as a reflexive-transitive closure of the programming analogy generated by the subject. The Determinant for the objectification of the active role of the subject in the context of technological programming environments is a concept — essence—simile, presented in the form of one or another specification. Passive constituent conditioning is objectified by similitude as a whole consequence of assimilation, namely by a program. To achieve this goal, a tool for logical mathematical specifications of semantic-syntactic aspects of programming is proposed. This tool was tested on examples that demonstrated the general features of the application of the technological programming environment to the generation of subject-oriented technological programming systems and their use. In particular, the use of this tool allows to create more efficient technological programming systems that have higher quality and flexibility in performing tasks. The obtained results confirm the need for paradigmatic changes in the technological foundations of programming and are one of the possible options for solving the problem of paradigmatic changes and further technologization of programming, and also demonstrate the general features of the application of a technological programming environment for the generation of subject-oriented technological programming systems and their use.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofВісник Вінницького політехнічного інституту. № 2 : 72-80.uk
dc.relation.urihttps://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2866
dc.subjectконцептuk
dc.subjectмонадаuk
dc.subjectкомпозитuk
dc.subjectкомпозиціяuk
dc.subjectредукціяuk
dc.subjectсередовище програмуванняuk
dc.subjectоракульні схемиuk
dc.subjectconcepten
dc.subjectmonaden
dc.subjectcompositeen
dc.subjectcompositionen
dc.subjectreductionen
dc.subjectprogramming environmenten
dc.subjectoracle schemesen
dc.titleТеоретичні основи програмної релятивізації у технологічних системах програмуванняuk
dc.title.alternativeTheoretical Foundations of Software Relativization in Technological Programming Systemsen
dc.typeArticle
dc.identifier.udc681.3.06
dc.relation.referencesД. Є. Кнут, Искусство программирования. Основные алгоритмы. М.: Вильямс, 2007.ru
dc.relation.referencesІ. В. Редько, и П. О. Яганов, «Концептуальна модель технологічного середовища програмування,» Наукові вісті КПІ, № 1, с. 18-26, 2020. https://doi.org/10.20535/kpi-sn.2020.1.197953 .uk
dc.relation.referencesI. Redko, P. Yahanov, and M. Zylevich, “Concept-Monadic Model of Technological Environment of Programming,” in 2020 IEEE 2nd International Conference on System Analysis & Intelligent Computing (SAIC), Kyiv, Ukraine, 2020, pp. 125-130. https://doi.org/10.1109/SAIC51296.2020.9239204 .en
dc.relation.referencesІ. В Редько, П. О. Яганов, і М. О. Зилевіч, «Редукційне концептування оракульних схем,» Системні дослідження та інформаційні технології, № 1, с. 21-33, 2021. https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2021.1.02 .uk
dc.relation.referencesИ. В. Редько, «Прагматические основания дескриптивных сред,» Проблемы программирования, № 3, с. 3-25, 2005.ru
dc.relation.referencesГ. В. Лейбниц, Сочинения в 4-х томах. М.: Мысль, 1982.ru
dc.relation.referencesВ. Н. Редько, «Композиции программ и композиционное программирование,» Программирование, № 5, с. 3-24, 1978.ru
dc.relation.referencesВ. Н. Редько, «Дефиниторы и метод дефиниторного процессирования,» Кибернетика, № 6, с. 52-56, 1974.ru
dc.relation.referencesИ. А. Басараб, Н. С. Никитченко, и В. Н. Редько, Композиционные базы данных. К.: Лыбидь, 1992.ru
dc.relation.referencesВ. Н. Редько, «Основы програмологии,» Кибернетика и систем. анализ, № 1, с. 35-57, 2000.ru
dc.relation.referencesВ. Н. Редько, «Основы композиционного программирования,» Программирование, № 3, с. 3-13, 1979.ru
dc.relation.referencesВ. Н. Редько, Н. В. Гришко, и И. В. Редько, «Экспликативное программирование в среде логико-математических спецификаций,» УкрПРОГ98, с.71-76, 1998.ru
dc.relation.referencesИ. В. Редько, и Н. В. Гришко, «Экспликативное программирование в среде интеграции,» Проблемы программирования, № 2, с. 59-65, 2004.ru
dc.relation.referencesD. I. Redko, I. V. Redko, P. O. Yahanov, and T. L. Zakharchenko, “Compositional basis in programmer activity,” Системні дослідження та інформаційні технології, № 4, с. 83-96, 2015.en
dc.relation.referencesА. И. Мальцев, Алгоритмы и рекурсивные функции. М.: Наука, 1965.ru
dc.relation.referencesД. Б. Буй, Примитивные программные алгебры. Киев, 1984.ru
dc.relation.referencesA. Пуанкаре, О науке. М.: Наука, 1990.ru
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/1997-9266-2023-167-2-72-80


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію