Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorГлавацька, Л. Ю.uk
dc.contributor.authorІщенко, В. А.uk
dc.contributor.authorHlavatska, L.en
dc.contributor.authorIshchenko, V.en
dc.date.accessioned2024-06-25T10:55:27Z
dc.date.available2024-06-25T10:55:27Z
dc.date.issued2024
dc.identifier.citationГлавацька Л. Ю., Іщенко В. А. Поводження з відпрацьованими фреонами в Україні. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2024. № 1. С. 11-16.uk
dc.identifier.issn1997–9266
dc.identifier.issn1997–9274
dc.identifier.urihttps://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42897
dc.description.abstractФреони, які залишаються у використаному холодильному обладнанні, кондиціонерах тощо, становлять загрозу для довкілля, оскільки відносяться до небезпечних відходів, а також суттєво впливають на процеси глобального потепління. З 1987 р. виробництво та застосування деяких фреонів заборонено. На заміну їм з’явились фторвуглеводневі сполуки, які мають нульовий озоноруйнувальний потенціал. Однак, в Україні все ще багато обладнання використовує старі види фреонів. Зменшення викидів парникових газів, що є наслідком проведених заходів щодо заміни холодоагентів, спостерігатиметься лише в подальші десятиліття, коли нові продукти, що є зараз на ринку, стануть відходами. В основному, тип фреону, який використовується в Україні, залежить від уже наявної у країні старої вживаної техніки (переважає застосований фреон R12) та імпорту сучасної техніки (фреони R134a, R600a). Найбільший обсяг фреону застосовується у кондиціонерах (насамперед, у промислових — до 2,5 кг на одиницю обладнання), тоді як побутові холодильники містять досить невелику кількість фреону. В Україні існує протокол проведення утилізації фреоновмісного обладнання. Вилучення фреону може відбуватись різними способами, найпростіший з яких — збір пароподібного холодоагенту. Після цього фреон може як перероблятися для повторного використання, так і відправлятися на утилізацію. В Україні офіційно утилізацією техніки з фреоном займається невелика кількість компаній, які мають спеціальну ліцензію та дозвіл на роботу з хімічними відходами від 1 до 4 класу небезпеки (використовується спеціальне обладнання). В Україні у рекуперованому фреоні можуть бути зацікавлені компанії, які займаються: виробництвом косметики, заповненням газових балонів, виробництвом холодильного обладнання, пожежогасінням, випуском хімічної продукції, виробництвом кондиціонерів, хімчисткою (застосовують засоби для чищення на основі фреону), виробництвом аерозолів (фреони використовують для виштовхування речовин) для машинобудування та обслуговування комп’ютерної техніки тощо. До того ж, під час функціонування обладнання, у разі налаштування, дозаправки чи ремонту обладнання відбуваються витоки фреонів. В статті ці втрати оцінені у 9,5 кг/рік. Метою роботи є дослідження процесів використання й поводження з фреонами у складі використаного обладнання та аналізу екологічно безпечних способів рекуперації відпрацьованих фреонів.uk
dc.description.abstractFreons remaining in used refrigerating equipment, air conditioners, etc., pose a danger to the environment, as they are classified as hazardous waste and mostly have a high global warming potential. Since 1987, the production and use of some freons has been banned and they have been replaced by fluorocarbon compounds that have zero ozone-depleting potential. However, in Ukraine, much equipment still use old types of freons. The reduction in greenhouse gas emissions, which reflects the measures taken to replace refrigerants, will be observed only in the next decades, when new products placed on the market will become waste. Basically, the type of freon used in Ukraine depends on the old used equipment already available in the country (predominantly freon R12) and the import of modern equipment (freons R134a, R600a). The largest amount of freon is used in air conditioners (primarily, industrial ones — up to 2.5 kg per unit of equipment), while household refrigerators contain a fairly small amount of freon. In Ukraine, there is a protocol for disposal of freon-containing equipment. Extraction of freon can be provided in various ways, the simplest of which is the collection of vapor refrigerant. After that, freon can be recycled for reuse or sent for disposal. In Ukraine, a small number of companies that have a special license and permit to work with chemical waste of hazard class 1 to 4 (special equipment is used) are officially engaged in the disposal of freon-containing equipment. In Ukraine, companies interested in recovered freon are working in the following fields: production of cosmetics, the filling of gas cylinders, production of refrigerating equipment, fire extinguishing, production of chemical products, production of air conditioners, dry cleaning (they use cleaning agents based on freon), production of aerosols (freons are used for ejection of substances) for mechanical engineering and maintenance of computer equipment, etc. In addition, freon leaks occur during the operation of the equipment, during adjustment, refueling or repair of the equipment. In the article, these losses are estimated at 9.5 kg/year.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofВісник Вінницького політехнічного інституту. № 1 : 11-16.uk
dc.relation.urihttps://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2971
dc.subjectфреонuk
dc.subjectнебезпечні речовиниuk
dc.subjectелектронні та електричні відходиuk
dc.subjectхолодильне обладнанняuk
dc.subjectповодження з відходамиuk
dc.subjectfreonen
dc.subjecttoxic substancesen
dc.subjectwaste electrical and electronic equipmenten
dc.subjectrefrigerating equipmenten
dc.subjectwaste managementen
dc.titleПоводження з відпрацьованими фреонами в Україніuk
dc.title.alternativeWaste freons management in Ukraineen
dc.typeArticle
dc.identifier.udc504.054
dc.relation.referencesВ. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, і В. С. Білецький, Хімія і фізика горючих копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008, 600 с.uk
dc.relation.referencesL. Hlavatska, V. Ishchenko, V. Pohrebennyk, and I. Salamon, “Material Flow Analysis of Waste Electrical and Electronic Equipment in Ukraine,” Journal of Ecological Engineering, № 22 (9), pp. 199-208, 2021. https://doi.org/10.12911/22998993/141571 .en
dc.relation.referencesЛ. Ю. Главацька, і В. А. Іщенко, «Аналіз складу компонентів електронних та електричних відходів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 1 (13), с. 42-48, 2021. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-154-1-42-48 .uk
dc.relation.referencesП. А. Ушенко, і Е. Г. Братута, «Фреони й навколишнє середовище: історико-технічний аспект,» Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ», зб. наук. пр., темат. вип. : Історія науки і техніки, № 64, с. 146-153, 2011.uk
dc.relation.referencesV. Forti, C. P. Baldé, R. Kuehr, and G. Bel, The Global E-waste Monitor 2020: Quantities, flows and the circular economy potential, United Nations University (UNU)/United Nations Institute for Training and Research (UNITAR), Bonn/Geneva/Rotterdam, 2020.en
dc.relation.referencesВерховна Рада України, Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., Офіц. вид. Київ, Україна: Парлам. вид-во, 1992.uk
dc.relation.referencesВерховна Рада України, Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» від 12 грудня 2019 р. Офіц. вид. Київ, Україна: Парлам. вид-во, 2019.uk
dc.relation.referencesS. Seidel, J. Ye, and S. O. Andersen, Technological Change in the Production Sector Under the Montreal Protocol. Institute for Governance & Sustainable Development, 2015. [Electronic resource]. Available: https://www.c2es.org/wpcontent/uploads/2015/10/technological-change-production-sector-under-montreal-protocol.pdf .en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-172-1-11-16


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію