Фінансова архітектоніка у контексті цифрової глобалізації

Abstract

The article examines financial architecture in the context of digital globalization. The current state of financial architecture as a science of creating financial architecture, the nature, specificity, principles of development of financial systems of different levels, based on unity, general patterns of their development and regulation. It is accepted that financial architecture should achieve a specific goal, and its results should be measured by performance indicators that have certain specifics at different economic levels. The changes characterizing the development of the financial environment are outlined, the necessity of forming a new financial architecture taking into account the existing globalization processes and challenges is revealed. The directions of ensuring successful realization of means of digitalization of financial infrastructure, financial market are offered.

В статье исследовано финансовую архитектонику в контексте цифровой глобализации. Освещено современное состояние финансовой архитектоники как науки о создании финансовой архитектуры, о природе, специфику, принципы развития финансовых систем различных уровней, основанных на единстве, общих закономерностях их развития и регулирования. Обозначено, что финансовая архитектоника должна достигать конкретной цели, а ее результаты измеряться показателями эффективности, которые имеют определенную специфику на различных экономических уровнях. Определены изменения, характеризующие развитие финансовой среды, раскрыта необходимость формирования новой финансовой архитектоники с учетом имеющихся глобализационных процессов и вызовов. Предложены направления обеспечения успешной реализации средств цифровизации финансовой инфраструктуры, финансового рынка.

У статті розглядається фінансова архітектура в контексті цифрової глобалізації. Розглянуто сучасний стан фінансової архітектури як науки про створення фінансової архітектури, сутність, специфіку, принципи розвитку фінансових систем різних рівнів, засновані на єдності, загальні закономірності їх розвитку та регулювання. Сучасний етап розвитку національної фінансової архітектури характеризується суттєвими суперечностями. З одного боку, зберігається національно-державна форма її організації, з іншого боку, можливості національної фінансової політики обмежені через зростання значення міжнародних фінансових інструментів, збільшення міжнародного капіталу та посилення ролі міжнародних фінансових організацій. Змінюється характер зв`язків та взаємозв`язків національної фінансової архітектури – зростає її відкритість та взаємозалежність, зростає масштаб ланцюгових реакцій, згідно з якими негативні явища поширюються з одного класу фінансових активів, типів фінансових установ, сегментів фінансового ринку на інші. Прийнято вважати, що фінансова архітектура повинна досягати певної мети, а її результати повинні вимірюватися показниками ефективності, які мають певну специфіку на різних економічних рівнях. Окреслено зміни, що характеризують розвиток фінансового середовища, розкрито необхідність формування нової фінансової архітектури з урахуванням існуючих глобалізаційних процесів та викликів. Запропоновано напрямки забезпечення успішної реалізації засобів цифровізації фінансової інфраструктури, фінансового ринку. Можна стверджувати, що розвиток економічних систем, технологій, реальних ринків безпосередньо залежить від глибини фінансової архітектури країни, тобто здатності сукупності банківських та небанківських фінансових установ ефективно розподіляти та перерозподіляти рух фінансового капіталу.