Assessment of the Association Between Industrial Production Indicators and Business Expectations: Implications for Sustainable Economic Development

Abstract

На економічний розвиток та його сталість впливають не лише матеріальні, людські, фінансові й інтелектуальні чинники, а й психологічні. Зокрема, рівні ділових очікувань, довіри та впевненості суттєво впливають на стійкість економіки, особливо в таких вирішальних секторах, як промисловість і, конкретніше, промислове виробництво. На основі політичної, економічної, соціальної та правової стабільності підприємства, імовірно, оцінюють свої можливості оптимістичніше та реалістичніше. Це, у свою чергу, дає їм змогу впевнено дивитися в майбутнє і закладає основу для інвестування в подальший розвиток. Натомість зниження ділових очікувань і впевненості може уповільнити соціально-економічний розвиток, потенційно призводячи до рецесії чи депресії. Мета статті – виявити зв’язок між діловою впевненістю (Impact of the Business Confidence Indicator, IBCI) та рівнем промислового виробництва (Industrial Production Index, IPI) як вирішальним аспектом забезпечення сталого економічного розвитку. Кореляційно-регресійний аналіз, проведений на прикладі України – країни-кандидата на вступ до ЄС – з використанням статистичних даних Державної служби статистики України (ДССУ) за період з 1 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, показав, що між рівнями IBCI та IPI існує стабільний, позитивний і сильний зв’язок (r = 0,7; D = 0,49). Побудована лінійна кореляційна модель вказує, що за інших незмінних чинників збільшення позитивних ділових очікувань на один відсотковий пункт може призвести до зростання промислової активності підприємств обробної промисловості України на 2,23 пункту. Крім того, приблизно 49,0 % варіації рівнів промислового виробництва, імовірно, пояснюється змінами ділових очікувань. Верифікація побудованого рівняння регресії та оцінювання його параметрів вказують, що воно є статистично надійним і узгоджується з реальними економічними процесами. Зокрема, коефіцієнт Фішера (F = 5,30) перевищує критичне (табличне) значення (Ft = 2,04), за Se = 0,45 та C_95% = 1,96; тест причинності за методологією Грейнджера виявив наявність причинного зв’язку, що вказує на вплив IBCI на IPI. Отримані статистичні результати для застосованих моделей і тестів такі: MDF (p < 0,05), KPSS (p > 0,10), Дарбін–Вотсон ≈ 2,0. Бройш–Годфрі (p = 0,32), Вайта (p = 0,41), ARCH (p = 0,27) та SER (p = 0,36). Побудоване кореляційно-регресійне рівняння також дало змогу прогнозувати на основі моделювання лінії тренду, як зміниться рівень IPI залежно від ділової впевненості. Згідно з прогнозом, IPI в Україні на початку 2030 року, як очікується, зросте на 63,48 відсоткового пункту порівняно з початком 2024 року, досягнувши 153,6 %.Economic development and its sustainability are influenced not only by material, human, financial, and intellectual factors, but also by psychological factors. In particular, the levels of business expectations, trust, and confidence significantly affect the resilience of the economy, especially in crucial sectors such as industry and, more specifically, industrial production. Based on political, economic, social, and legal stability, businesses are likely to assess their opportunities more optimistically and realistically. This, in turn, enables them to look confidently toward the future and provides a foundation for investing in further development. Conversely, a decline in business expectations and confidence can slow socio-economic development, potentially leading to recession or depression. The purpose of the article is to identify the association between business confidence (Impact of the Business Confidence Indicator, IBCI) and the level of industrial production (Industrial Production Index, IPI), as a crucial aspect of ensuring sustainable economic development. A correlation–regression analysis conducted using Ukraine as a case study—a country candidate for EU accession—and statistical data from the State Statistics Service of Ukraine (SSSU) for the period from 1 February 2022 to 1 September 2024 demonstrated that there is a stable, positive, and strong relationship between IBCI and IPI levels (r = 0.7; D = 0.49). The constructed linear correlation model indicates that, with other factors held constant, a one-percentage-point increase in positive business expectations may lead to a 2.23-point rise in the industrial production activity of enterprises in Ukraine’s manufacturing sector. Furthermore, approximately 49.0% of the variation in industrial production levels is likely explained by changes in business expectations. Verification of the constructed regression equation and assessment of its parameters indicate that it is statistically reliable and consistent with real economic processes. Specifically, the Fisher coefficient (F = 5.30) exceeds the critical (tabular) value (Ft = 2.04), with Se = 0.45 and C_95% = 1.96; the causality test based on the Granger methodology revealed the presence of a causal relationship, indicating that the IBCI influences the IPI. The obtained statistical results for the applied models and tests are as follows: MDF (p < 0.05), KPSS (p > 0.10), Durbin–Watson ≈ 2.0. Breusch–Godfrey (p = 0.32), White (p = 0.41), ARCH (p = 0.27), and SER (p = 0.36). The constructed correlation–regression equation also allowed forecasting based on trend line modeling—how IPI levels will change depending on business confidence. According to the forecast, the IPI in Ukraine at the beginning of 2030 is expected to increase by 63.48 percentage points compared to the beginning of 2024, reaching 153.6%.