Використання контрастного маркування на колійних переходах при проектуванні міських вулиць та доріг

Abstract

The article examines the use of contrast marking at track crossings in urban spaces as a means of improving pedestrian safety and developing a barrier-free environment. An analysis of international practices in the countries of the European , Scotland, Canada, the United States, Japan, and Australia was conducted, the use of color, textured, and reflective contrasts is regulated at the normative level. It has been established that the effectiveness of such marking is determined by a combination of optical and material characteristics that provide clear visual orientation and comfortable movement for all population groups, including people with visual impairments. Particular attention is given to the economic aspects of implementing high-contrast solutions, as international studies show that reducing the number of incidents at track crossings directly correlates with decreased costs for medical treatment of injuries, infrastructure repairs, and compensation payments, and also indirectly contributes to improving the efficiency of urban mobility. The study identifies that Ukrainian legislation insufficiently regulates issues related to contrast marking. Existing documents, such as DBN V.2.3-5:2018 “Streets and Roads of Settlements” and DSTU 4100:2021 “Road Safety. Road Signs,” only partially define requirements for the arrangement of track crossings. There are no clear standards regarding the parameters of color contrast, the combination of visual and tactile elements, or criteria for assessing the effectiveness of their application. The research demonstrates the feasibility of adapting international standards to national conditions, taking into account climatic, technological, and social factors. Applying such approaches would make it possible to form a modern system of regulatory frameworks aimed at improving pedestrian safety, enhancing visual navigation, and advancing universal design in urban planning. The results of the study may be used in updating national standards and developing guidelines for the arrangement of track crossings within projects aimed at creating a barrier-free urban environment, as well as for formulating economically sound solutions in the field of transport infrastructure.

У статті розглянуто питння застосування контрастного маркування на колійних переходах у міському просторі як елемента підвищення безпеки пішоходів і розвитку безбар’єрного середовища. Проведено аналіз міжнародних практик у країнах Європейського Союзу, Шотландії, Канаді, США, Японії та Австралії, де використання кольорових, фактурних і світловідбивних контрастів регламентовано на нормативному рівні. Встановлено, що ефективність маркування визначається поєднанням оптичних і матеріальних характеристик, які забезпечують чітку візуальну орієнтацію та комфорт пересування для всіх груп населення, зокрема людей з порушеннями зору. Особливу увагу приділено економічним аспектам упровадження висококонтрастних рішень, оскільки міжнародні дослідження доводять, що зменшення кількості інцидентів на колійних переходах прямо корелює зі скороченням витрат на лікування травм, ремонт інфраструктури та компенсаційні виплати, а також опосередковано впливає на підвищення ефективності міської мобільності. У роботі визначено, що в українському законодавстві питання контрастного маркування залишаються недостатньо врегульованими. Наявні документи, такі як ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» і ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні», лише частково визначають вимоги до організації переходів через колії. Відсутні чіткі норми щодо параметрів кольорового контрасту, поєднання візуальних і тактильних елементів, а також критеріїв оцінювання ефективності їх застосування. Проведене дослідження доводить доцільність адаптації міжнародних стандартів до національних умов з урахуванням кліматичних, технологічних і соціальних чинників. Застосування таких підходів дозволить сформувати сучасну систему нормативного регулювання, спрямовану на підвищення безпеки пішоходів, покращення візуальної навігації та розвиток універсального дизайну при проєктуванні в міському середовищі. Результати роботи можуть бути використані при оновленні національних стандартів і розробленні рекомендацій щодо облаштування колійних переходів у межах проєктів із розвитку безбар’єрного міського простору, а також при формуванні економічно обґрунтованих рішень у сфері транспортної інфраструктури.