Становлення норм щодо рівності жінок і чоловіків у джерелах права Києво-Руської держави

Abstract

The article analyzes the historical experience of the formation of norms on gender equality in the sources of law of the Kyivan Rus state. It is noted that in the current conditions of Russia`s war against Ukraine, active work is being carried out toward European integration. One of the tasks is the effective provision of regulatory and legal regulation and the implementation of high-quality gender policy. Today, it is important to bring the current legislation of Ukraine into compliance with the standards of the European in the field of gender parity. Of particular interest is gender parity in the system of public service, which in modern conditions is of great importance, in particular, it implements the functions of the state (public servants ensure the implementation of laws, state programs and decisions of state authorities); protects the rights and freedoms of citizens; contributes to maintaining law and order, security, and social stability in the state; ensures transparency, accountability of authorities, and citizen participation in the management of public affairs, etc. Gender parity in the system of public service implies equal representation of women and men in state bodies and local self-government bodies, as well as ensuring equal opportunities for access to positions, career advancement, and participation in decision-making. It is shown that the formation of gender policy in modern Ukraine, among other things, involves the study of historical experience. Gender equality in Ukrainian law was formed gradually – isolated legal norms to the modern system of anti-discrimination legislation. Of significant interest is the study of the sources of law of the Kyivan Rus state, which contained certain norms regarding the rights of men and women. It is emphasized that in the Kyivan Rus state, relations between husband and wife were carried out on the principles of equality, spirituality, humanism, and justice. The legal status of women in the family was, for that time, at a high level, and their rights were protected by the state. In the norms of Russkaya Pravda, a woman, in particular a mother, had a relatively higher legal status than in many other legal systems of that time. In particular, a mother had the right to inherit property and dispose of it. After the death of her husband, she often became the head of the family and the guardian of the children. A widow retained the right to a share of her husband`s property (the so-called “widow`s share”). Monetary fines (vira) were established for encroachments on a woman`s honor or life. A woman in Kyivan Rus was not considered a completely dependent person and had certain property and procedural legal capacity. The legal status of women in the Kyivan Rus state was higher compared to Roman and ancient Germanic law. Full equality in the Kyivan Rus state was not provided for.

У статті проаналізовано історичний досвід становлення норм про гендерну рівність у джерелах права Києво-Руської держави. Зазначено, що у сучасних умовах війни росії проти України проводиться активна робота щодо європейської інтеграції. Одним із завдань є ефективне забезпечення нормативно-правового регулювання та реалізації якісної гендерної політики. Сьогодні важливо привести чинне законодавство України у відповідність до стандартів Європейського Союзу в сфері гендерного паритету. Особливий інтерес викликає гендерний паритет в системі публічної служби, яка у сучасних умовах має важливе значення, зокрема реалізовує функцій держави (публічні службовці забезпечують виконання законів, державних програм і рішень органів державної влади); здійснює захист прав і свобод громадян; сприяє підтриманню правопорядку, безпеки та соціальної стабільності в державі; забезпечує прозорість, підзвітність влади та участь громадян в управлінні державними справами та ін. Гендерний паритет у системі публічної служби передбачає рівне представництво жінок і чоловіків у державних органах та органах місцевого самоврядування, а також забезпечення рівних можливостей для доступу до посад, кар`єрного зростання та участі в ухваленні рішень. Показано, що формування гендерної політики в сучасній Україні, серед іншого, передбачає вивчення історичного досвіду. Гендерна рівність в українському праві формувалася поступово – від поодиноких норм права до сучасної системи антидискримінаційного законодавства. Значний інтерес представляє вивчення джерел права Києво-Руської держави, які містили окремі норми щодо прав чоловіків і жінок. Наголошено, що у Києво-Руській державі взаємини між чоловіком і дружиною здійснювалися на принципах рівноправності, духовності, гуманізму та справедливості. Правове становище жінки в сім`ї було як для того часу на високому рівні, її права охороняла держава. У нормах Руська Правда жінка, зокрема мати, мала відносно вищий правовий статус, ніж у багатьох інших правових системах того часу. Зокрема, мати мала право успадковувати майно та розпоряджатися ним. Після смерті чоловіка вона часто ставала главою родини та опікуном дітей. Вдова зберігала право на частину майна чоловіка (так звану «вдовину частку»). За посягання на честь чи життя жінки встановлювалися грошові штрафи (віра). Жінка у Київській Русі не вважалася повністю залежною особою й мала певну майнову та процесуальну дієздатність. Правовий статус жінки у Києво-Руській держав був вищий у порівнянні з римським та старогерманським правом. Повна рівність у Києво-Руській державі не передбачалася.