Flipped classroom in technical English for power engineering students: balancing video-based briefings and in-class speaking practice

Abstract

Ukraine`s ongoing war of defence against russian armed aggression has fundamentally disrupted the rhythms of higher education while simultaneously intensifying the professional demands placed upon engineering graduates, making the methodological reform of Technical English instruction in Ukrainian technical universities a matter of both scholarly and national strategic importance. This article examines the pedagogical potential of the flipped classroom model as applied to Technical English courses for G3 power engineering students, proposing a principled framework for balancing asynchronous video-based briefings with structured in-class speaking practice in ways that are responsive to both the theoretical demands of English for Specific Purposes methodology and the concrete educational realities of wartime Ukraine. The study draws on a six-month pedagogical experiment conducted with 67 undergraduate students of the Faculty of Power Engineering and Electromechanics, divided into experimental and control groups and assessed across three measurement points on six communicative performance dimensions using an adapted CEFR-based oral evaluation rubric. The results demonstrate a substantial and consistent developmental advantage for the experimental group, whose overall mean oral performance score progressed 38.5% at pre-test to 72.1% at post-test, compared with the control group`s more modest progression 38.3% to 51.5% over the same period. The article argues that the decisive factor in this differential is not the video component or the in-class task design considered independently, but the structural coherence of the relationship between them – the purposeful conversion of declarative technical knowledge into procedural communicative competence through repeated cycles of pre-class preparation and in-class activation. The findings extend and contextualise the theoretical positions of leading scholars in flipped learning and ESP research, contributing empirical evidence a setting that the existing literature has not previously addressed. Conclusions point to the flipped classroom not merely as a logistical accommodation to disrupted conditions but as a pedagogically superior architecture for developing the technical communicative competence that Ukraine`s power engineering graduates will require as participants in the international professional and scientific communities central to national reconstruction.

Триваюча війна України проти російської збройної агресії докорінно порушила ритм вищої освіти, водночас суттєво загостривши вимоги до професійної підготовки інженерних кадрів, що робить методологічне реформування викладання технічної англійської мови в українських технічних університетах питанням як наукової, так і загальнонаціональної стратегічної ваги. У статті досліджується педагогічний потенціал моделі перевернутого класу, застосованої до предмету ESP для студентів спеціальності G3 «Електронергетика», та пропонується науково обґрунтована практична структура поєднання асинхронних відеоінструктажів із систематичною аудиторною практикою усного мовлення, що відповідає як теоретичним вимогам методології англійської мови для спеціальних цілей, так і конкретним освітнім реаліям воєнної України. Дослідження ґрунтується на шестимісячному педагогічному експерименті, проведеному за участю 67 студентів факультету енергетики та електромеханіки, розподілених на експериментальну та контрольну групи, які оцінювалися у трьох точках вимірювання за шістьма вимірами комунікативної компетентності з використанням адаптованої рубрики усного оцінювання на основі ЗЄРР. Отримані результати свідчать про суттєву та стабільну перевагу у розвитку експериментальної групи, загальний середній показник усної компетентності якої зріс із 38,5% на початковому тесті до 72,1% на підсумковому, тоді як контрольна група за той самий період продемонструвала значно скромніший прогрес – із 38,3% до 51,5%. У статті обстоюється думка про те, що вирішальним чинником цієї відмінності є не відеокомпонент і не дизайн аудиторних завдань, розглянуті окремо, а структурна узгодженість між ними – цілеспрямоване перетворення декларативних технічних знань на комунікативну компетентність через повторювані цикли позааудиторної підготовки та аудиторної активізації. Отримані результати розширюють і контекстуалізують теоретичні позиції провідних дослідників у галузі перевернутого навчання та англійської мови для спеціальних цілей, надаючи емпіричні свідчення з освітнього середовища, яке досі залишалося поза увагою наявної наукової літератури. Висновки вказують на те, що модель перевернутого класу є не лише логістичним пристосуванням до умов порушеного навчального процесу, а педагогічно досконалою архітектурою формування технічної комунікативної компетентності, якої потребують випускники енергетичних спеціальностей як повноправні учасники міжнародних професійних та наукових спільнот, що відіграють ключову роль у відновленні країни.