Комплексний аналіз трансформації водних ресурсів України в контексті екологічної та національної безпеки під впливом кліматичних та мілітарних чинників

Abstract

The article provides a systematic analysis of the transformation of Ukraine's water resources amidst global warming and armed aggression. It investigates hydrological trends that indicate a critical depletion of small rivers, shifts in the seasonal regimes of major water arteries, and escalating water stress, particularly in the southern and eastern regions of the country. The study establishes that the rates of regional warming in Ukraine exceed global averages, leading to intensive aridization and the northward expansion of arid zones. Particular attention is paid to the quantitative assessment of water availability, which, based on internal renewable resources, classifies Ukraine as a state with a structural water deficit. Furthermore, the paper analyzes the qualitative degradation of ecosystems resulting from eutrophication and thermal stress. It examines the phenomenon of 'aquacide' – the large-scale destruction of hydraulic infrastructure and the militarization of water bodies, posing unprecedented threats to national security. The findings substantiate the necessity of transitioning to Integrated Water Resources Management (IWRM) based on the basin principle and the implementation of nature-based adaptation strategies.

У статті проведено системний аналіз трансформації водних ресурсів України в умовах глобального потепління та збройної агресії. Досліджено гідрологічні тренди, що свідчать про критичне обміління малих річок, зміну сезонного режиму великих водних артерій та посилення водного стресу, особливо у південних та східних регіонах країни. Встановлено, що темпи регіонального потепління в Україні перевищують середньоглобальні показники, що призводить до інтенсивної аридизації та розширення посушливих зон на північ. Окрему увагу приділено кількісній оцінці вологозабезпеченості, яка за рівнем внутрішніх відновлюваних ресурсів класифікує Україну як державу зі структурним дефіцитом води. Проаналізовано якісну деградацію екосистем внаслідок евтрофікації та термічного стресу. Розглянуто феномен «аквациду» – масштабного руйнування гідротехнічної інфраструктури та мілітаризації водних об’єктів, що створює безпрецедентні загрози національній безпеці. Обґрунтовано необхідність переходу до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та впровадження природоорієнтованих адаптаційних стратегій.