National innovation systems and sustainable development goal performance in Sub-Saharan Africa

Abstract

Прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР) залишається нерівномірним у країнах Африки на південь від Сахари, попри сталий акцент державної політики на інноваційно орієнтованому розвитку. Хоча національні інноваційні системи широко розглядаються як рушії довгострокового зростання та сталості, емпіричні докази того, яким чином ефективність інноваційних систем трансформується у багатовимірні результати розвитку в регіоні, залишаються обмеженими. Метою цього дослідження було проаналізувати вплив ефективності національних інноваційних систем на досягнення ЦСР у країнах Африки на південь від Сахари на основі збалансованої панельної вибірки з 43 країн за період 2005-2023 років. Ефективність національних інноваційних систем вимірювалася за допомогою композитного індексу, сформованого з показників витрат на дослідження і розробки, державних витрат на освіту, рівня участі робочої сили та якості інституцій. Для врахування гетерогенності, ендогенності та динамічних взаємозв’язків застосовано панельні економетричні методи. Результати моделі випадкових ефектів засвідчили про позитивний і статистично значущий зв’язок між інноваційними ресурсами та показниками досягнення ЦСР (β = 2,431, p < 0,01), тоді як ВВП на душу населення продемонстрував сильний позитивний вплив (β = 4,210, p < 0,01). Водночас оцінки моделі фіксованих ефектів показали, що внутрішньокраїнові зміни інноваційних ресурсів не є статистично значущими (β = 2,680, p = 0,101), що засвідчило визначальну роль міжкраїнових структурних відмінностей у формуванні виявленого зв’язку. Після корекції на ендогенність за допомогою інструментальних змінних інноваційні ресурси залишилися статистично незначущими (β = 0,240, p = 0,489), тоді як якість інституцій (β = 2,737, p < 0,01) і ВВП на душу населення (β = 3,004, p < 0,01) виступили стійкими детермінантами результатів ЦСР. Результати динамічної оцінки за методом узагальнених моментів (GMM) також виявили сильну інерційність результатів ЦСР (коефіцієнт лагу = 0,968, p < 0,01), тоді як інноваційні ресурси продемонстрували лише слабкі короткострокові ефекти (β = 1,259, p < 0,10). Отримані результати підтвердили, що інноваційні системи впливають на сталий розвиток переважно через інституційні та структурні канали, а не через прямі й негайні ефекти. Відтак, зміцнення управлінської спроможності та узгодження інноваційних інвестицій з інституційними реформами є ключовими умовами прискорення прогресу у досягненні ЦСР у країнах Африки на південь від Сахари.

Progress toward the Sustainable Development Goals (SDGs) remains uneven across Sub-Saharan Africa despite sustained policy emphasis on innovation-led development. Although national innovation systems are widely regarded as drivers of long-term growth and sustainability, empirical evidence on how innovation system performance translates into multidimensional development outcomes in the region remains limited. The aim of this study was to examine the effect of national innovation system performance on SDG achievement in Sub-Saharan Africa using a balanced panel of 43 countries over the period 2005-2023. National innovation system performance was measured using a composite index constructed research and development expenditure, public spending on education, labour force participation, and institutional quality. Panel econometric techniques were employed to account for heterogeneity, endogeneity, and dynamic relationships. The static random-effects results indicated a positive and statistically significant association between innovation system inputs and SDG performance (β = 2.431, p < 0.01), while gross domestic product per capita exhibits a strong positive effect (β = 4.210, p < 0.01). However, the fixed-effects estimates showed that within-country changes in innovation inputs were not statistically significant (β = 2.680, p = 0.101), suggesting that cross-country structural differences largely drive the observed association. After correcting for endogeneity using instrumental variables, innovation inputs remained statistically insignificant (β = 0.240, p = 0.489), as institutional quality (β = 2.737, p < 0.01) and gross domestic product per capita (β = 3.004, p < 0.01) emerged as robust determinants of SDG performance. The results of the dynamic system Generalised Method of Moments (GMM) estimation further revealed strong persistence in SDG outcomes (lag coefficient = 0.968, p < 0.01), while innovation inputs exhibited only weak short-run effects (β = 1.259, p < 0.10). The findings suggested that innovation systems influence sustainable development primarily through institutional and structural channels rather than through direct and immediate effects. Strengthening governance capacity and aligning innovation investments with institutional reforms therefore appear essential for accelerating progress toward the Sustainable Development Goals in Sub-Saharan Africa.