Ефективність застосування принципу net metering у тепличних комплексах Запорізької області

Abstract

This article examines the potential of applying the net metering principle in greenhouse farming in the Zaporizhzhia region as an effective tool for energy consumption management. The experiment was conducted in a 1000 m² greenhouse equipped with a solar power plant. The study involved systematic monitoring of energy parameters throughout the spring–summer tomato cultivation cycle (March–August 2025), focusing on the "Rio Grande" variety. Special attention was given to assessing the impact of implementing bidirectional electricity metering on overall energy consumption, economic efficiency, and agroclimatic stability of the greenhouse complex. The use of net metering led to a 52% reduction in electricity costs, financial compensation for energy transferred to the grid, and the maintenance of a stable microclimate, which contributed to a 12% increase in crop yield. The results confirm the feasibility of integrating photovoltaic systems into greenhouse production, particularly in regions with high solar radiation. The proposed approach supports the development of an energy-efficient agricultural model, reduces dependence on external power sources, and enhances the environmental sustainability of farming operations.

У статті досліджено можливості застосування принципу net metering у тепличному господарстві Запорізької області як ефективного інструменту управління енергоспоживанням. Експеримент проведено на базі теплиці площею 1000 м², обладнаної сонячною електростанцією. У межах дослідження здійснено систематичний моніторинг енергетичних параметрів протягом весняно-літнього циклу вирощування томатів сорту «Ріо Гранде» (березень – серпень 2025 року). Особливу увагу приділено оцінці впливу впровадження двостороннього обліку електроенергії на загальне енергоспоживання, економічну ефективність тепличного комплексу та стабільність агрокліматичних умов. Застосування механізму net metering дало змогу досягти зниження витрат на електроенергію на 52 %, отримати компенсацію за передану в мережу енергію, а також забезпечити стабільний мікроклімат, що сприяло підвищенню врожайності на 12 %. Результати дослідження підтверджують доцільність інтеграції фотоелектричних систем у тепличне виробництво, особливо в регіонах з високим рівнем інсоляції. Запропонований підхід сприяє формуванню енергоефективної моделі аграрного господарства, знижує залежність від зовнішніх джерел живлення та підвищує екологічну сталість виробництва.