Усність і література. Про генеалогію модерної культури в «Базельських лекціях» Фридриха Ніцше

Abstract

The lectures on classical philology that Friedrich Nietzsche delivered in Basel between 1869 and 1879 constitute an extraordinarily promising new field of study that has opened up in recent years to Nietzsche scholars. In this article I intend to offer a novel reconstruction of Greek culture as it emerges Nietzsche&039;s Lectures on the History of Greek Literature. In a pioneering manner with respect to his time, Nietzsche identifies the dimension of orality, of the spoken word, as the salient character of Greek culture, and he sets it against contemporary culture and education, which are based on writing and learning books. My purpose is to show how Nietzsche&039;s cultural critique acts, taking its cue an ancient and obsolete culture to highlight the weaknesses and contradictions of his contemporary culture.

Лекції з класичної філології, які Фридрих Ніцше читав у Базелі між 1869 та 1879 роками, становлять вельми багатообіцяючу нову сферу досліджень, що відкрилася останніми роками для ніцшезнавців. У цій статті я маю намір запропонувати нову реконструкцію грецької культури, як вона постає в «Лекціях з історії грецької літератури» Ніцше. У новаторський для свого часу спосіб Ніцше визначає вимір усності, усного слова як визначальний для грецької культури і протиставляє її сучасній культурі та освіті, які ґрунтуються на письмі та навчанні за книжками. Я показую, як діє культурна критика Ніцше, беручи за зразок давню і застарілу культуру, щоб висвітлити слабкості й суперечності культури, сучасної йому.