Проблема дуального характеру логіки (історико-логічний екскурс)

Abstract

This paper argued that interpreting logic solely as a formal discipline is unjustified, as this science has always included a significant informal component related to its application in argumentative discourse. The Aristotelian paradigm, based on the subject-predicate approach to the logical-philosophical analysis of language, has influenced the history of logic significantly. The functional analysis of language introduced by Gottlob Frege marked a shift to the modern logical paradigm. This led to the rise of symbolic logic, disrupting the established balance between the formal and informal components of logical knowledge for a time. The application of the latest analytical methods in informal logic has enabled research in this field to meet contemporary scientific standards. This development helps restore the balance between the formal and informal aspects of general logic.

У статті доведено неправомірність звуженого трактування логіки як суто фор­мальної дисципліни, оскільки на всіх етапах свого розвитку ця наука містила суттєву неформальну складову, пов’язану із застосуванням в аргументативному дискурсі. Кон­статується домінування протягом майже всієї історії логіки арістотелівської парадигми, базованої на суб’єктно-предикатному підході до логіко-філософського аналізу мови. Започаткування Ґотлобом Фреґе функціонального аналізу мови позначило собою перехід до сучасної логічної парадигми, що призвело до виникнення символічної логіки, а також мало наслідком порушення на певний час усталеного балансу між формальною і неформальною складовими двоєдиного логічного знання. Застосування новітніх методів аналізу також і в межах неформальної логіки дозволило вивести дослідження в цій царині на рівень сучасних наукових вимог і відновити зазначений баланс між формальною і неформальною складовими загальної логіки.