Дослідження впливу конструктивних особливостей навісних вентильованих фасадів на повітряний режим прошарку в них

Abstract

У зв’язку із застосуванням в конструкціях НВФ вітрозахисних мембран є актуальним питання про доцільність їх використання, оскільки воно має ряд суттєвих недоліків. Основними аргументами для відмови від мембрани були повздовжня фільтрація в утеплювачі і можлива емісія волокон. Хоча вплив руху повітря в прошарку на довговічність мінераловатного утеплювача за відсутності вітрозахисних мембран досліджувався різними дослідниками, ці дослідження не привели до узагальнення результатів і до розрахунків сумарного ефекту від цього явища. Для вивчення впливу повітряного режиму в прошарку на викид волокна з утеплювача необхідно враховувати максимально можливі систематично діючі швидкості руху повітря, в тому числі і в теплий період року, з урахуванням впливу сонячної радіації. Метою роботи є дослідження впливу ширини повітряного прошарку між утеплювачем і мембраною навісного вентильованого фасаду на швидкість і тепловологісні характеристики повітря в таких прошарках. Для розроблення математичної моделі руху повітря за природної конвекції в вентильованому прошарку навісного вентильованого фасаду за основу було прийнято метод складання теплового балансу для елементарного шару повітря в прошарку. Числові дослідження проводились на математичній моделі, реалізованій в прикладному пакеті Mathcad, з врахуванням впливу температурного режиму як внутрішньої стіни так і навколишнього середовища на параметри повітря в прошарку. Отримані за описаною методикою значення можна використовувати при оцінці можливого видування мінераловатного утеплювача з подальшим розрахунком зменшення його товщини та опору теплопередачі огороджувальної конструкції. Розроблені методи розрахунку дозволяють аналізувати вплив конструктивних особливостей НВФ на повітряний режим в прошарку повітря між утепленою стіною і навісним вентильованим фасадом. Визначено, що вплив вітру не викликає помітного підвищення швидкості руху повітря в прошарку порівняно з гравітаційним, що підтверджує правильність прийнятих вихідних положень. Ці методи розрахунку повітряного режиму вентильованого прошарку НВФ дозволяють використовувати результати під час проєктування НВФ і оцінювання впливу руху повітря на якість роботи утеплювачів, що застосовуються у НВФ.