Метод аналізу освітніх програм на основі графових метрик у моделі «компетентності – освітні компоненти»

Abstract

У статті запропоновано формалізований підхід до аналізу структури освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю F3 «Комп’ютерні науки» з використанням апарату теорії графів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від суб’єктивних експертних методів побудови структурно-логічних схем до об’єктивних, кількісно обґрунтованих інструментів аудиту освітніх програм у контексті компетентнісного підходу та цифрової трансформації освіти. Метою роботи є розробка та апробація системи кількісних метрик для діагностики структурних дисбалансів освітніх програм на основі моделі двочасткового графа «компетентності – освітні компоненти». Теоретичним підґрунтям слугує рамка загальних компетентностей міжнародного проєкту Tuning, що дозволяє забезпечити узгодженість пропонованого інструментарію з європейськими стандартами вищої освіти. Формалізація здійснюється через побудову матриці інцидентності з подальшим її проєктуванням на простори компетентностей та освітніх компонентів, що уможливлює перехід від якісних описів до структурного аналізу на основі графових моделей. У межах дослідження введено та обґрунтовано комплекс метрик, що охоплює три рівні аналізу: на рівні компетентностей – інтеграційність, коефіцієнт стійкості (рівномірність формування в часі), коефіцієнт дублювання; на рівні освітніх компонентів – дидактичне навантаження та індекс критичності; на рівні програми в цілому – індекс зв’язності, дисперсія навантаження та індекс ефективності корекції. Застосування запропонованого інструментарію до даних реальної освітньої програми дозволило виявити низку системних структурних дисбалансів: ізольованість базових інструментальних компетентностей, наявність як «перевантажених», так і «нефункціональних» дисциплін, а також змістове дублювання в межах кількох освітніх компонентів. На основі отриманих кількісних показників сформульовано науково обґрунтовані рекомендації щодо корекції навчального плану, які дозволяють підвищити його структурну збалансованість, усунути дублювання та забезпечити наскрізне формування компетентностей без зміни цільової моделі. Запропонована методологія може бути використана гарантами освітніх програм для регулярного аудиту, модернізації змісту та прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері вищої освіти.