<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Пропозиції щодо застосування оптико-електронної системи безпілотного літального апарату для виявлення та ідентифікації повітряних цілей

Завантаження...
Ескіз

Дата

Науковий керівник

Редактор

Інші учасники

Відповідальний

ORCID

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

DOI

Альтернативна назва

Анотація

В роботі розглянуто проблематику ідентифікації повітряних цілей типу безпілотний літальний апарат (БпЛА) за допомогою оптико-електронної системи (ОЕС) БпЛАперехоплювача. Радіолокаційні засоби (РЛЗ) забезпечують виявлення цілей, але не дають достовірної інформації про їхній тип, що призводить до витрат засобів ураження на БпЛА-імітатори противника, які виконують завдання в змішаній групі ударних БпЛА типу “Герань”. Обґрунтовано пропозиції щодо складу, режимів роботи та порядку застосування ОЕС БпЛА-перехоплювача, як додаткового джерела даних про візуальні й теплові ознаки цілі. Задачі ОЕС структуровано за чотирма рівнями: виявлення, розпізнавання, ідентифікація та супроводження. Запропоновано застосовувати двоспектральну ОЕС (в оптичному та інфрачервоному діапазоні), запускати режим ідентифікації за цілевказанням від операторів радіолокаційних засобів і використовувати бортовий обчислювальний модуль, БпЛА-перехоплювача з підтвердженням виявлення цілі оператором.
This paper addresses the problem of identifying aerial targets of the unmanned aerial vehicle (UAV) type using the electro-optical system (EOS) of an interceptor UAV. Radar systems provide target detection but do not supply reliable information about target type, which leads to the expenditure of kinetic means on enemy decoy UAVs operating within mixed groups of “Geran”-type strike UAVs. Proposals are substantiated regarding the composition, operating modes, and employment procedure of the interceptor UAV’s electrooptical system (EOS) as an additional source of data on the target’s visual and thermal signatures. The EOS tasks are structured into four levels: detection, recognition, identification, and tracking. It is proposed to use a dual-spectrum EOS (optical and infrared bands), to initiate the identification mode upon target designation from radar operators, and to employ the UAV’s onboard computing unit with target detection confirmed by an operator. The limitations of the approach and directions for further research are defined.

Опис

Тип документа

Мова

ISSN

Серія, номер

ISBN

ББК

Інші ідентифікатори

Пов’язані матеріали

Спонсорська підтримка

Правовласник

Бібліографічний опис

Стус А. В., Іващук Б. М. Пропозиції щодо застосування оптико-електронної системи безпілотного літального апарату для виявлення та ідентифікації повітряних цілей // VІ Міжнародна науково-технічна інтернет-конференція «Актуальні проблеми бойового застосування та експлуатації і ремонту зразків озброєння та військової техніки», Вінниця, 10-11 листопада 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/apozbt/apozbt2026/paper/view/30782.

Схвалення

Рецензія

Доповнено

Цитується в

Список використаної літератури (10)

  1. Худов Г. В., Ківшар О. А., Грідасов І. Ю. та ін. Аналіз тактико-технічних характеристик та особливостей тактики застосування іноземних Deep Strike безпілотних літальних апаратів. Системи озброєння і військова техніка. 2025. № 2(82). С. 101–113. DOI: https://doi.org/10.30748/soivt.2025.82.13. (дата звернення: 06.10.2026).
  2. The New Salvo War. CSIS : веб-сайт. URL: https://www.csis.org/analysis/new-salvo-war (дата звернення: 06.10.2026).
  3. Корсунов С. І., Волков А. Ф., Орєхов С. В. та ін. Аналіз застосування засобів повітряного нападу російської федерації протягом першого року російсько-української війни. Системи озброєння і військова техніка. 2023. № 2(74). С. 72–86. DOI: https://doi.org/10.30748/soivt.2023.74.08. (дата звернення: 06.10.2026).
  4. Коршець О. А., Горбенко В. М. Уроки застосування безпілотних літальних апаратів у російсько-українській війні. Повітряна міць України. 2023. № 4(1). С. 9–17. DOI: https://doi.org/10.33099/2786-7714-2023-1-4-9-17. (дата звернення: 06.10.2026).
  5. Олексенко О. О., Авраменко О. В., Федоров А. В. та ін. Застосування безпілотних літальних апаратів збройними силами Російської Федерації у війні проти України. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2022. № 4(49). С. 23–28. DOI: https://doi.org/10.30748/nitps.2022.49.05. (дата звернення: 06.10.2026).
  6. Корсунов С. І., Волков А. Ф., Орєхов С. В. та ін. Безпілотна авіація Ісламської Республіки Іран і досвід її застосування в російсько-українській війні. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2023. № 2(76). С. 54–66. DOI: https://doi.org/10.30748/zhups.2023.76.07. (дата звернення: 06.10.2026).
  7. Halem H. Ukraine's Lessons for Future Combat: Unmanned Aerial Systems and Deep Strike. Parameters. 2023. Vol. 53, No. 4. Art. 9. DOI: https://doi.org/10.55540/0031-1723.3252. (дата звернення: 06.10.2026).
  8. Cheng D., Nicol G. An air-to-air unmanned aerial vehicle interceptor using machine-learning methods for detection and tracking of a target drone. Proc. SPIE. 2023. Vol. 12549. Art. 125490D. DOI: https://doi.org/10.1117/12.2663622. (дата звернення: 06.10.2026).
  9. Wang S., Jiang H., Li Z. et al. PHSI-RTDETR: A Lightweight Infrared Small Target Detection Algorithm Based on UAV Aerial Photography. Drones. 2024. Vol. 8, No. 6. Art. 240. DOI: https://doi.org/10.3390/drones8060240. (дата звернення: 06.10.2026).
  10. Infrared UAV Target Detection Based on Continuous-Coupled Neural Network. Micromachines. 2023. Vol. 14, No. 11. Art. 2113. DOI: https://doi.org/10.3390/micromachines14112113. (дата звернення: 06.10.2026).