Оцінювання ефективності спеціальних режимів прямого оподаткування в сільському господарстві та шляхи їх оптимізації

Abstract

Сучасна фіскальна політика в галузі сільського господарства не відзначається об’єктивністю внаслідок використання лише стимулюючих властивостей податкового механізму. Її реалізація з часом призвела до порушення структури аграрного виробництва та конкурентного середовища, диференціації рівня податкового навантаження на товаровиробників різних організаційно-правових форм господарювання та виробничої спеціалізації, відсутності джерел наповнення місцевих бюджетів. Тому на часі особливої актуальності набувають питання вдосконалення спеціальних режимів прямого оподаткування товаровиробників галузі сільського господарства. У статті проведено порівняльний аналіз спеціальних режимів прямого оподаткування; визначено особливості їх функціонування у сільському господарстві; здійснено оцінку ефективності спеціальних податкових режимів шляхом встановлення їх частки у формуванні доходів бюджету, визначення ступеню відповідності фактичних баз оподаткування потенційним, співставлення рівня податкового навантаження на платників податків в розрізі окремих податкових форм. З метою врахування сучасних тенденцій розвитку аграрного сектору при формуванні податкового механізму запропоновано розширити склад та встановити адекватний розмір критеріїв, що визначають можливість застосування платниками спеціальних режимів прямого оподаткування.

Рассмотрены особенности формирования и функционирования специальных режимов прямого налогообложения в сельском хозяйстве. Определена эффективность их применения на современном этапе. Предложены пути оптимизации специальных режимов прямого налогообложения с учетом ключевой роли аграрного сектора в обеспечении продовольственной безопасности страны.

Modern fiscal policy in the field of agricultural isn't noted by objectivity owing to use only stimulating properties of the tax mechanism. Its implementation led over time to violation of structure of agricultural production and a competitive environment, differentiation of level of the tax load on producers of various forms of business of managing and production specialization, lack of sources of filling of local budgets. Therefore actually special relevance is purchased by questions of enhancement of special regimes of direct taxation of producers of area of agricultural industry. This article presents a comparative analysis of the special regimes of direct taxation, peculiarities of their operation in agriculture, the estimation of the effectiveness of special tax regimes by setting their share in shaping budgets, determining the extent to which the actual potential tax bases, matching the level of tax load on taxpayers in terms of individual tax forms. For the purpose of accounting of current trends of development of agricultural sector when forming the tax mechanism it is offered to expand structure and to establish the adequate extent of the criteria determining possibility of application by payers of special regimes of direct taxation.