Сульфурвмісні комплексони як потенційні антидоти при отруєнні сполуками меркурію

Abstract

Розглянуто специфічну антидотну детоксикацію сполук меркурію сульфурвмісними комплексонами (тіоамідами, дитіокарбаматами), що може мати місце при отруєнні живих організмів. Наведено і проаналізовано узагальнені схеми десульфуризації тіоамідів, заміщених тіосечовин та похідних дитіокарбаматів. Показано, що десульфуризація тіосполук при дії сполук меркурію проходить через утворення циклічних чотири- або шестицентрових перехідних структур з подальшою їх десульфуризацією та утворенням відповідних оксигенвмісних аналогів. Будову синтезованих комплексів меркурію(ІІ) на основі тіоамідів та кислотних аналогів останніх досліджували ІЧ- та УФ-спектроскопією.

Рассмотрена специфическая антидотная детоксикация соединений ртути серосодержащими комплексонами (тиоамидами, дитиокарбамидами), которая может иметь место при отравлении живых организмов. Приведены и проанализированы обобщенные схемы десульфуризации тиоамидов, замещенных тиомочевин и производных дитиокарбаматов. Показано, что десульфуризация тиосоединений при действии на них соединений ртути проходит через образование циклических четырех- или шестицентровых структур с дальнейшей их десульфуризацией и образованием соответствующих кислородсодержащих аналогов.

The specific antidote detoxification of mercury compounds in sulfur-containing complexones (thioamides, dithiocarbamates) which may occur in cases of poisoning organisms is considered. It has been presented and analyzed generalized schemes of desulfurization of thioamides, substituted thioureas and dithiocarbamate derivatives. It is shown that desulfurization of thiocompounds which exposed to mercury compounds passes through the formation of cyclic tetra- or hexahedral structures with their further desulfurization and formation of the corresponding oxygen-containing analogues.