Критерії руйнування та особливості їх застосування при розв’язанні задач теорії деформуємості

Abstract

В роботі розглянуто феноменологічні критерії руйнування матеріалів та особливості їх застосування при розв’язанні задач теорії деформуємості. Проаналізовано основні підходи до опису граничних станів крихких і пластичних матеріалів у межах механіки суцільного середовища. Наведено порівняльну характеристику класичних критеріїв міцності, зокрема максимальних нормальних напружень, максимальних дотичних напружень, енергетичних критеріїв та інваріантних підходів. Визначено переваги та обмеження феноменологічних моделей при чисельному моделюванні напружено-деформованого стану конструкцій. Обґрунтовано доцільність використання комбінованих критеріїв для складних напружених станів і неоднорідних матеріалів.

The paper considers phenomenological criteria for material destruction and the peculiarities of their application in solving problems of deformability theory. The main approaches to describing the limit states of brittle and plastic materials within the framework of continuum mechanics are analyzed. A comparative characteristic of classical strength criteria, in particular maximum normal stresses, maximum tangential stresses, energy criteria, and invariant approaches, is given. The advantages and limitations of phenomenological models in numerical modeling of the stress-strain state of structures are determined. The feasibility of using combined criteria for complex stress states and heterogeneous materials is justified.