Нові мастильні матеріали на основі індустріальних олив, тіоамідів та їх координаційних сполук

Abstract

Світове споживання мастильних матеріалів, що отримують, головним чином, на базі мінеральних олив і, частково, на основі синтетичних, складає 0,8 % від споживання сирої нафти [1]. Сучасні технології, машини і механізми висувають до мастильних матеріалів цілий ряд жорстких вимог по навантажувальним, протизносним, протизадирним властивостям, густині, стійкості до окиснення та корозії, а також токсикологічній безпеці по відношенню до людини. Чисті оливи та мастила не в змозі задовольнити цілому ряду таких вимог, тому виникає нагальна потреба вводити до складу базових олив хімічні добавки (присадні матеріали).Мировое потребление смазочных материалов, получают, главным образом, на базе минеральных масел и, частично, на основе синтетических, составляет 0,8% от потребления сырой нефти [1]. Современные технологии, машины и механизмы выдвигают к смазочным материалам целый ряд жестких требований по нагрузочным, противоизносные, противозадирные свойствам, плотности, устойчивости к окислению и коррозии, а также токсикологической безопасности по отношению к человеку. Чистые масла и смазки не в состоянии удовлетворить целому ряду таких требований, поэтому возникает насущная необходимость вводить в состав базовых масел химические добавки (присадочные материалы).World consumption of lubricants, receiving mainly based on mineral oils and, in part, based on synthetic constitutes 0.8% of the consumption of crude oil [1]. Modern technologies, machines and mechanisms for lubricants nominate a number of strict requirements for loading, anti-wear, extreme pressure properties, density, resistance to oxidation and corrosion, and toxicological safety in relation to man. Net oil and grease is unable to meet a number of requirements, so there is an urgent need to introduce into the base oils, chemical additives (additive materials).