Про унікальність і багатство кличного відмінка української мови (у порівнянні з вокативом інших мов)

Abstract

У проведеному дослідженні розглядаються форми українського кличного відмінка у порівнянні з вокативами, що збереглися в інших мовах індоєвропейської мовної сім’ї. Компаративний аналіз фактів української, російської, білоруської, литовської, латиської, польської, чеської, словацької, сербохорватської, болгарської, латинської, давньої новогрецької, румунської, санскриту і кельтських мов дозволяє розкрити наявний взаємозв’язок наших граматичних форм та продемонструвати виняткове багатство форм українського кличного відмінка. Спираючись на отримані дані, автор звертається до працівників освіти і наголошує на необхідності докладати сконцентрованих зусиль задля збереження вітчизняного вокатива як виняткового багатства, успадкованого народом від праіндоєвропейської основи і розвиненого у процесі столітнього розвитку рідної мови. Збереження і повсякденне використання кличного відмінка нашої мови сприятиме її особливої виразності та поетизму у всіх сферах використання.

В проведенном исследовании рассматриваются формы украинского звательного падежа в сравнении с вокативом, который сохранился в других индоевропейских языках. Компаративный анализ фактов славянских, балтийских, кельтских, древне- и новогреческого, латинского и румынского языков позволяет раскрыть взаимосвязь украинских грамматических форм и продемонстрировать их исключительное богатство.

The study deals with the forms Ukrainian vocative case in comparison with the vocative, which is preserved in other Indo-European languages. Comparative analysis of the facts of the Slavic, Baltic, Celtic, Old and Modern Greek, Latin and Romanian languages can reveal the relationship Ukrainian grammatical forms demonstrate their exceptional richness.